Question

Яке було політичне становище туреччини наприкінці 19 ст?СРОЧНО!!!!!!!!!ДАЮ 30 БАЛЛОВ!!!!!!!​

Answer 1

Ответ: суперечності й боротьба між великими державами давали її правлячим верствам певні можливості для лавірування. Крім того, на відміну від інших азійських держав, які перетворювалися у напівколонії, Османська імперія мала боєздатну, з глибокими патріотичними традиціями армію.

Объяснение:

Answer 2

Ответ:

Ще у 1878 р. уряд султана Абдул-Хаміда ІІ оголосив про банкрутство Османської імперії й після 3-річних переговорів із західними кредиторами погодився на встановлення фактичного іноземного контролю над фінансами країни. Створене тоді Управління оттоманського державного боргу, де по черзі головували британський і французький представники, отримало виключно широкі права і привілеї.

Користуючись фінансовою залежністю Туреччини, іноземні держави добилися винятково вигідних концесій на будівництво залізниць: французи - в Сирії та спільно з британцями – в районі Ізміра, але найкрупнішу концесію на прокладення Багдадської дороги отримав німецький капітал. Кабальний характер мала й тютюнова монополія, виділена у 1883 р. в особливу концесію Франції. Тоді ж офіцер німецького генерального штабу фон-дер-Гольц був запрошений на посаду начальника офіцерської школи у Стамбулі й узяв участь у реорганізації турецької армії.

За таких обставин деспотичний режим Абдул-Хаміда ІІ намагався використати у своїх цілях іслам, закликаючи до об`єднання усіх мусульман світу під главенством султана-халіфа. Що ж до неісламського населення, особливо вірмен Східної Анатолії, здійснювалася політика жорстокого національно-релігійного пригноблення, у 1895-1896 рр. імперією прокотилася хвиля вірменських погромів.

Але становище Туреччини як залежної країни мало суттєві особливості: суперечності й боротьба між великими державами давали її правлячим верствам певні можливості для лавірування. Крім того, на відміну від інших азійських держав, які перетворювалися у напівколонії, Османська імперія мала боєздатну, з глибокими патріотичними традиціями армію. Саме курсантами Стамбульського військово-медичного училища у 1889 р. був уперше створений таємний політичний комітет під назвою "Єднання і прогрес", що започаткував молодотурецький рух.

На початку липня 1908 р. офіцери-молодотурки підняли повстання у Македонії й незабаром змусили султана погодитися на скликання парламенту та відновлення чинності ліберальної конституції 1876 р. Але досить швидко вожді молодотурецького руху, що стали фактичними керівниками Османської імперії, - Енвер-паша, Джемаль-паша, Талаат-бей та інші – погрязли у казнокрадстві, хабарництві, купалися у розкоші, забувши про цілі, що колись поставили перед собою, - визволення від іноземної залежності, курс на індустріалізацію країни, рівноправ`я націй, поширення досягнень європейської цивілізації та ін. Порядніші з них, як полковник Мустафа Кемаль, відійшли від учорашніх однодумців і зосередилися на виключно військових справах.

Объяснение:

Answer 3

На початку 20-го століття, наприкінці 19-го століття, Османська імперія, яка включала сучасну Туреччину, переживала період внутрішньої кризи і деградації, відомий як "хвороба Османської імперії". Імперія втрачала свою територіальну цілісність і вплив у міжнародних справах.

У цей період Туреччина стикалася з численними внутрішніми та зовнішніми проблемами, включаючи боротьбу за незалежність і територіальні втрати. Наприкінці 19-го століття розпочалася серія реформ, відома як "Танзімат", спрямованих на модернізацію імперії та закінчення соціальних та політичних нерівностей. Туреччина також була втягнута в різні конфлікти, такі як Російсько-турецька війна (1877-1878), яка призвела до подальших територіальних втрат.

Загалом, політичне становище Туреччини наприкінці 19-го століття характеризувалося внутрішньою нестабільністю, територіальними втратами і спробами модернізації для збереження імперії.