Question

В чому полягали основні причини поразки революцій 1848-1849 рр. у Європі ?

Answer 1

Ответ:

Франція:

1. Розкол у середовищі демократичних сил.
2. Активні дії прихильників монархії.
3. Невдала зовнішня політика.
4. Підтримка бонапартистів буржуазією та селянами.
5. Відсутність єдності мід робітниками та селянами.
6. Неспроміжність розв'язання соц. економ. проблем.

Німеччина:

1. Відсутність єдності мід робітниками та селянами.
2. Роз'єднаність робітничого класу.
3. Великий вплив Прусії.

Австрія:

1. Станові привілеї.
2. Залежність селян.
3. Релігійний гніт.
4. Національний гніт.
5. Відсутність демократичних свобод.

Італія:

1. Інтервенціоністський блок держав.
2. Відсутність єдності між окремими її вогнищами.
3. Буржуазія, яка не змогла виконати свою роботу.

У Німеччині, Австрії та Італії національні рухи не змогли досягти поставленої мети.

Конституційний устрій у державах Європи став правилом, а не виключенням. У більшості європейських країн було остаточно ліквідовано давні феодальні повинності селян.

Answer 2

Революції 1848-1849 років, також відомі як Революції 1848 року або Весняні народні рухи, були серією революційних подій, що охопили багато країн Європи. Основні причини поразки цих революцій включали:

1. Децентралізовані сили: Рухи 1848-1849 років не були сплановані або керовані єдиною організацією чи лідером. Вони були децентралізованими і місцевими в різних країнах, і це ускладнило координацію зусиль та створення єдиної стратегії.

2. Роз'єднаність інтересів: Революціонери мали різні інтереси та погляди. Частина протестувала проти монархічних режимів, інші домагалися більшої політичної свободи чи економічних реформ. Відсутність єдиної мети робила важкою формування єдиної сили.

3. Реакція армії та режиму: Велика частина монархічних режимів використовувала армію для придушення революційних рухів. Це дозволило їм зберегти владу та відновити контроль над ситуацією після першої хвилі революції.

4. Боротьба за владу: Під час революцій було багато конфліктів між різними революційними групами та фракціями, які боролися за владу. Це розірвало єдність руху та призвело до його слабкості.

5. Поміркованість буржуазії: Буржуазія, яка могла б взяти на себе лідерство в революції, була часто поміркованою та боялася радикальних змін, боючись втратити свої привілеї та власність.

6. Втрата міжнародної підтримки: Під час революцій європейські великі держави, такі як Росія та Австрія, втрутилися у внутрішні справи інших країн, щоб підтримати монархічні режими та придушити рухи. Це призвело до втрати міжнародної підтримки для революційних сил.

7. Внутрішні конфлікти: Деякі країни, такі як Німеччина, були роздроблені внутрішніми конфліктами між різними регіонами та фракціями, що затягнуло революційні події та робило їх менш успішними.

Ці фактори, в поєднанні, призвели до поразки революцій 1848-1849 років у більшості європейських країн і відновлення монархічних режимів чи настання реакційного періоду. Однак ці революції залишили свій слід у політичній та соціальній історії Європи, а їх ідеї і прагнення до більшої свободи та прав людини вплинули на подальший розвиток континенту.