Question

Напишіть твір "один день із життя давнього Македонця"

Answer 1

Изначально Македония была небольшим государством пастухов и земледельцев на севере греческих земель. Однако в IV веке до н. э. македонский царь Филипп II смог, создав мощное войско, захватить всю Грецию, а его сын Александр разгромил гигантскую Персидскую империю, занимавшую территорию 12 современных государств, и вошёл в историю как величайший полководец, создатель мировой державы и прародитель «эллинистического мира» просуществовавшего после его смерти 400 лет.

Главной ударной силой македонской армии являлись гетайры («друзья», «товарищи», «сотрапезники») — отряды тяжёлой кавалерии, в которых служили представители македонской знати. В армии Александра Македонского было восемь ил (ила — аналог эскадрона) гетайров, насчитывающих в общей сложности 1800 человек. Это были территориальные формирования, то есть каждая ила набиралась в определённой области Македонии. Известны илы из Ботиеи, Амфиополя, Анфема, Верхней Македонии, Белоземелья. Но назывались илы по имени своего командира — иларха.

Македонская ила насчитывала 200 человек и строилась клиньями. Во время сражения все илы гетайров располагались на правом крыле македонской армии. Самая крайняя ила, стоявшая справа, носила название «царская» и имела двойную численность (400 человек), так как пополнялась царскими телохранителями. Возглавлял эту илу сам царь.

Гетайры были вооружены кавалерийским копьём, имевшим наконечники на обоих концах, и коротким мечом, а защищены были медной кирасой или льняным панцирем белого цвета и беотийским шлемом. Гетайры носили золотисто-жёлтый македонский плащ с широкой полосой пурпурного цвета на краю, подчёркивающей их знатность. Этот македонский плащ назывался хламида.

Основа тяжелой пехоты македонской армии Филиппа состояла из педзэтеров («пеших друзей»), иначе — фалангитов . Сариссу держали в 90-180 см от тупого конца, так что наконечники копий первых четырёх или пяти рядов в бою выступали перед фронтом фаланги. Несмотря на более тяжёлые доспехи, постоянные тренировки делали части педзэтеров более маневренными, нежели классическая греческая фаланга. Фаланга делилась на подразделения-таксисы. Таксисы формировали линию фаланги. Всего было 12 таксисов предположительно по 1,5-2 тысячи человек. Из них шесть таксисов пошли с Александром в Поход под командованием Пармениона. При Иссе сражались 9500 пезетеров пяти таксисов.

Особенно прославился таксис Кэна, сына Полемократа, набиравшийся в Элимиотиде и имевший элитный статус — он стоял на ударном правом крыле при Иссе и Гавгамелах.

Защитное вооружение: гоплитский шлем пилос, щит аспис (гоплон), книмиды-поножи. Наличие панцирей не установлено точно, если они были, то, вероятнее всего, линотораксы. Основным оружием была сарисса (пехотная пика 4 метров длиной со свинцовым противовесом на пяте древка, тренировочная сарисса могла достигать длину до 8 метров), прямой меч-ксифос

Answer 2

Один день із життя давнього Македонця

Світанок прокидає землю своїм благоуханним подихом, розганяючи тіні ночі. На східній горизонті з'являється вогненний кульбаба, надаючи нового життя всьому, що оточує. Так розпочинається день давнього Македонця.

Після короткого сну македонець встає зі свого ложа, що зроблене з волоського дуба. Він відчуває силу природи в кожному його русі, адже життя на цих землях надихає його на великі справи.

Після вранішньої молитви богам він спускається до двору, де його чекає вірний конь. Цей маєкий звір — не просто товариш, це душа Македонця, його надія та опора в усіх справах. Разом вони вирушають на ранкову прогулянку полонинами, спостерігаючи, як природа прокидається до життя.

Після повернення додому Македонець сідає за стіл, де його чекає смачний сніданок. Зерна, сир, мед та свіжі фрукти наповнюють його тіло енергією та силою. Під час сніданку він обговорює плани на день зі своїми спільниками.

Після того, як сонце піднялось вже високо на небі, Македонець вирушає до міста. Тут його чекають різноманітні справи. Він має зустрітися з друзями, відвідати ринок, де торгують найкращими товари з усіх куточків Македонії. На ринку він вибирає для себе нову броню та зброю — віддзеркалення його внутрішнього стану, його сили та відваги.

Вечір настає швидко, і Македонець повертається додому, де його чекає смачний вечерю. Свічки освітлюють його оселю, а благословення богів звучать в його серці. Після вечері він знову виходить на подвір'я, спостерігаючи за зірками на небі. Вони, ніби світильники, вказують йому дорогу в невідоме.

Закінчується день давнього Македонця. Він відчуває, як кожен його день принесе йому нові виклики та можливості. Його душа наповнена вірою у свій шлях, а його серце сповнене гордості за народ та країну.