Question

Які були особливості перебування українських земель у складі Польщі та Литви? Помогите пожалуйста, очень нужно ​

Answer 1

Ответ:

У 40-х роках ХIV ст. українські землі зазнали розчленування. Після війни 1351–1352 рр. між Польщею і Литвою Галичина залишилась під владою Польщі, а Берестейщина і Волинь перейшли до Литовської держави.

1)Руські землі були роз'єднані і значно ослаблені міжусобицями та золотоординською навалою, що поклало початок проникнення на початку XIV ст. на Русь без особливих перешкод.

2)Суспільно-політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського:

Українці й білоруси, які становили 90 % населення держави, справляли на литовців помітний вплив. Литовці, зокрема, переймали від місцевого населення військову організацію та способи оборони, особливості зведення фортець, традиції господарювання й володарювання. Поширеною поміж литовської знаті стала й «руська віра» - так називали в Литві православне християнство. Руська мова стала мовою великокняжого двору й державної канцелярії. Тому литовську владу руське населення не сприймало як чужу. Закріпленню руського впливу сприяли шлюби литовських князів із руськими князівнами. Тож назва «Литовсько-Руська держава» відбиває умови тогочасного життя.

3)Зміни в становищі українських земель у складі Великого князівства Литовського почалися з приходом до влади Ягайла Ольгердовича.

У XIV ст. Польща й Литва зазнавали дедалі більшого тиску з боку Тевтонського чернечо-рицарського ордену. Від початку століття тевтонці здійснили на Литву понад сотню воєнних походів.

4)Найістотнішою особливістю перебування руських земель у складі Великого князівства Литовського було те, що місцева українська знать мала право обіймати найвищі адміністративні посади. Руські князі й бояри ставали на службу до великого князя литовського. Це давало їм право закріпити за собою їхні родові землі. На місцях залишалася вся попередня система управління. У тогочасних джерелах цей принцип сформульований так: «Старого не порушуємо, а нового не впроваджуємо». Аж до кінця XIV ст. на наших землях існували великі та малі удільні князівства.

Джерела: https: //uahistory.co/pidruchniki/vlasov-2020-ukraine-history-7-class/22.php

https://uahistory.co/article/90.html

Answer 2

Перебування українських земель у складі Польщі та Литви в історичному контексті було складним і мало свої особливості. Давайте розглянемо це питання для обох країн окремо:

1. Польща:

   • Розділення України: Українські землі перебували в різних частинах Речі Посполитої (Польсько-Литовської держави). Зокрема, Галичина і Волинь були під контролем Королівства Польського, а південніше розташовані землі були під владою Корони (польська частина держави).

   • Конфесійні особливості: В Галичині та Волині багато українців були православною вірою, але під польським урядом вони стикалися з обмеженнями в релігійних свободах та спробами католицької конверсії.

   • Соціальна структура: Українське сільське населення переважно було селянським, тоді як польська знатність володіла земельними власностями і політичною владою.

   • Культурна боротьба: В українських землях розвивалися культурні інституції, такі як школи та церкви, які сприяли збереженню української ідентичності в умовах політичної та релігійної переслідуваності.

2. Литва (особливо в контексті Великого князівства Литовського):

   • Мультиетнічність: Велике князівство Литовське було мультиетнічною державою, де проживали не тільки українці, але і інші етнічні групи, такі як литовці, білоруси, євреї і інші.

   • Культурний вплив: Українці мали вплив на культурне життя Великого князівства Литовського, зокрема, через мову та обряди.

   • Правовий статус: Українські землі в складі Великого князівства Литовського мали певний ступінь автономії та самоврядування, що дозволяло українській еліті брати участь у політичних рішеннях.

   • Релігійна свобода: Українські землі в складі Литви були менш піддані конверсійному тиску з боку римо-католицької церкви, як це відбувалося в польській частині Речі Посполитої.

Важливо пам'ятати, що ці особливості перебування українських земель в складі Польщі та Литви мали значний вплив на історичний розвиток українського народу, його культуру і ідентичність.