Question

Настрої населення України , з якими воно зустрічало Червону армію і повернення радянської влади

Answer 1

Ответ:

Подія вересня 1939 року у радянський час увійшли під пропагандистською назвою «золотий вересень». 23 серпня 1939 року у Москві був підписаний «Пакт Молотова-Ріббентропа», згідно з яким Радянський Союз і Німеччина узгодили лінію поділу Центрально-Східної Європи. 1 вересня 1939 року німецька армія ввійшла у Польщу з півночі, заходу і півдня, а 17 вересня 1939 року Червона армія наступила зі сходу. Радянська пропаганда подавала свій наступ, як акцію «визволення» населення Західної України і Західної Білорусі.

Возз’єднання чи окупація? Яким було місце Галичини у великій політичній грі двох тоталітарних режимів? Що шокувало найбільше мешканців Західної України? Про це розмова Радіо Свобода з українським істориком, професором Українського католицького університету Ярославом Грицаком.

– 1939 рік. 1 вересня впали перші німецькі бомби на місто. Німецьке військо у Львові. І раптом 17 вересня радянська армія розпочала вторгнення у Східну Польщу. 19 вересня підійшла до Львова. Чи усвідомлювали львів’яни, що небезпека йде зі Сходу?

Answer 2

Настрої населення України в роки, коли Червона армія входила на її територію і встановлювала радянську владу, були різними і варіювалися в залежності від конкретних регіонів та соціальних груп. Ось кілька загальних аспектів:

1. Одержавленість: Деяка частина населення, особливо серед промислового робітничого класу та селян, сприймала Червону армію та радянську владу як можливість покращення їхнього матеріального становища та позбавлення великих земельних власників і буржуазії.

2. Опір і протест: Проте, існувала також значна частина населення, яка відчувала опір щодо радянської влади. Вона складалася з різних соціальних груп, включаючи козаків, інтелігенцію, клерголіків, та інших, які були обурені комуністичними реформами та репресіями.

3. Етнічні аспекти: Етнічна розмаїтість України також вплинула на настрої населення. Деякі етнічні групи мали більшу симпатію до Червоної армії, тоді як інші виступали проти її входження.

4. Географічні різниці: Східні регіони України, такі як Донбас і Харківщина, були більш сприйнятливими до радянської ідеології, тоді як західні регіони, такі як Галичина, були більш нахильними до утримання незалежності від Радянського Союзу.

5. Релігія: Церква також вплинула на настрої населення. Католицька і греко-католицька церкви активно протистояли радянському режиму, тоді як Православна церква в певних випадках співпрацювала з ним.

Загалом, настрої населення України були дуже різноманітними під час цих історичних подій, і їхнє сприйняття Червоної армії та радянської влади багато в чому залежало від індивідуальних переконань, соціального статусу та регіональних особливостей.