Question

Римська республіка була демократичною.ПОЖАЛУЙСТА МАКСИМАЛЬНО В КРАЦИИ!!! И СРОЧНО ​

Answer 1

Респу́бліка — історична епоха Стародавнього Риму, що відрізнялася аристократично-олігархічною формою правління, в якій вища влада головним чином зосереджувалася у сенаті та в руках консулів. Іноді умовно підрозділяється на Ранню і Пізню. Латинський вираз res publica означає загальна справа.

Спосіб республіканського правління встановився в Римі після повалення Римської монархії та вигнання правителя Тарквінія Гордого (510/509). Функції монаршої влади були розділені між двома посадовими особами, що обиралися щорічно, які спочатку називалися преторами, а потім консулами. Внутрішня історія ранньої Римської республіки була історією боротьби перш за все між патріціями і плебеями. У Римі за часів царів існував фонд неподілених земель, так зване ager publicus — «суспільне поле». Він збільшувався за рахунок завойованих територій. Патриції, будучи, як правило, військовими вождями, прагнули за рахунок суспільного поля примножити свої особисті володіння. Плебеї ж були позбавлені доступу до цих земель і політично безправні. Тому їхня боротьба за землю перепліталася з вимогами політичних прав. В результаті тривалої боротьби плебеї досягли ряду успіхів: установи посади народного трибуна (494) для захисту інтересів плебеїв, допуску до консулата (367), відміни боргового рабства (326 - Закон Петелія) і ін.

Якнайдавніший обсяг римської території був дуже незначний: жерці «польового братерства» (fratres arvales), що існувало ще в епоху імператорів, щорічно здійснювали в святкування амбарвалій урочистий обхід римського поля, і цей обхід збігався, очевидно, з якнайдавнішою межею Р. території; вона мала в довжину 5 римських миль (1000 кроків) на правому березі Тибру або на заході, 6 миль на лівому березі річки, 5 миль на півдні, у напрямку до Альба-Лонги, і лише 2 милі на півночі. Після поглинання Римом кількох приміських общин і завоювання — ще в царську епоху — міст Габій і Фідене, римська територія (ager Romanus) обіймала собою близько 870 км². На півдні римляни спиралися на одноплемінну ним і союзну федерацію латинських міст; на півночі мали проти себе могутні етруські міста під владою царів, що складали слабку федерацію; на сході ворогували із спорідненими гірськими племенами сабінян, вольськів і еквів, що робили набіги на родючу римську «Кампанью». У дрібних сутичках з сусідами пройшла для Риму перша половина епохи в 240 років, передуюча повному завоюванню Італії Римом. 5 століття до н.е. пройшло під знаком боротьби з етруським містом Вейї: перша та друга війни з ним призвели до послаблення, а третя - до повного завоювання римлянами Вейїв (396 до Р. Хр.) та ліквідації незалежності міста. На початку 4 ст. Рим піддався короткочасному, але спустошливому нашестю галлів (390) на чолі із Бренном і спаленням Рима, але місто скоро відродилося, і протягом трохи більш як століття змогло підпорядкувати собі всю Італію в тодішньому сенсі, тобто за винятком долини По і приальпійських областей, що вважалися Галією.

Answer 2

Римська Республіка на самому початку свого існування була складною системою управління, і її можна було охарактеризувати як обмежену демократію. Влада в Республіці була розділена між різними інститутами та групами, такими як сенат, консули, трибуни народу і арістократичні класи.

Основними рисами Римської Республіки були:

1. Сенат, який складався з аристократів (патриціїв), мав великий вплив на прийняття рішень. Інші громадяни Римської Республіки мали обмежений доступ до цієї інституції.

2. Консули, які обиралися на річний термін, були головними керівниками уряду. Проте їх влада була обмежена іншими інститутами, такими як сенат і трибуни народу.

3. Трибуни народу були обрані представниками народу і мали право вето (протести) проти рішень сенату і консулів.

4. У Римській Республіці влада була обмежена системою балотажу та різними обмеженнями щодо обранців на посади.

З часом, Римська Республіка деградувала, і влада стала концентруватися в руках окремих осіб, що спричинило кінець республіканського уряду та настання Римської імперії. Таким чином, можна сказати, що Римська Республіка мала елементи демократії, але вони були обмежені та не такі розвинені, як у сучасних демократіях.