Question

4. Склади розповідь про українське село ХІХ ст. Допоможіть будь ласка ​

Answer 1

Объяснение:

Життя українських селян не змінилося з попередніх часів. Як і раніше, села закладали поблизу річок та озер, утворюючи вулиці, обабіч яких стояли хати й простягалися городи. Традиційними були зовнішній вигляд та внутрішнє опорядження хат.Майже всі хати вкриті соломою. Загалом у селах будинки невеликі, у них рідко буває більше однієї кімнати, перед якою є сіни, з другого боку від сіней роблять комору без вікон. У кімнаті завжди є піч. Хати заможніших селян часом просторіші, кімнати не такі тісні, у них більше порядку й чистоти, досить часто вони побілені всередині і ззовні. Внутрішнє впорядкування кожної хати майже скрізь однакове. В усіх помешканнях завжди можна бачити в кутку кімнати напроти дверей грубо намальовані образи святих у більшій чи меншій кількості, прикрашені натуральними висушеними квітами та білими рушниками, вишитими червоними узорами. У їхніх помешканнях зовсім немає меблів, хіба що іноді шафа і декілька простих стільців.Їжа селян майже однакова як улітку, так і взимку. Вони харчуються такими стравами: хліб житній, гречаний або ячмінний,

зрідка пшеничний, за винятком свят та місцевостей, де пшениця родить. Борщ готують із салом або зі свининою, капустою, буряками, щавлем влітку та з іншими овочами. Зрідка селяни їдять яловичину, частіше свинину, баранину або птицю, але лише на свято або в неділю. Взагалі вони споживають багато картоплі, яку вирощують всюди, особливо на піщаних ґрунтах, а також ячмінну, гречану, пшоняну кашу та галушки, які готують з житнього, пшеничного або іншого борошна, яєць, молока й сиру. Горіхи, бобові, кукурудза, часник, цибуля, свіжі або солоні огірки також належать до їхнього раціону. Для їжі вони користуються простим мальованим глиняним посудом. Ложки, якими вони користуються, виточені з дерева, відполіровані, вкриті лаком і також складені рядочком у шафі. Виделки їм майже невідомі.

Answer 2

Українське село XIX століття: життя, обряди та традиції

Українське село XIX століття було основною одиницею суспільного життя в той час. Це була епоха, коли сільське населення становило більшість населення України, і село відігравало ключову роль у господарському та культурному розвитку країни.

Село XIX століття було розташоване в мальовничих українських степах або лісистих горах, залежно від регіону. Основними видами господарської діяльності були сільське господарство та ремесла. Селяни вирощували хліб, картоплю, овочі та відгодовували худобу. Земля була спільною власністю села і розділялася між селянами за спеціальними правилами.

Однією з найважливіших подій в житті села були свята і обряди. Вони об'єднували спільноту та надавали їй ідентичність. Село відзначало різноманітні обряди: весілля, хрестини, похорони. Вони супроводжувалися специфічними обрядами, піснями та танцями. Наприклад, весільний обряд мав багато етапів, включаючи обряд покладання вінків, весільний обід та весільну хоровод.

Село також мало свою освіту та культуру. Багато дітей отримували базову освіту в сільських школах, де навчалися читати, писати та рахувати. Українська мова та національна культура відігравали важливу роль в житті села. Селяни передавали з покоління в покоління свої традиції, спільні пісні та казки, що утверджували національну свідомість.

Але село XIX століття також відчувало вплив соціальних та економічних змін того часу. Багато селян були примушені покидати свої рідні села в пошуках кращого життя у містах або на інших землях. Соціальні відносини в селі були засновані на селянській общині, але ця система поступово втрачала свою актуальність.

Все ж, українське село XIX століття залишалося важливою частиною національної культури і традицій. Життя в селі було важким, але воно було пронизане спільністю, теплом сім'ї та глибокими коріннями української ідентичності. Ця епоха залишила незабутні сліди у великій історії України та формуванні її національної самосвідомості.