Question

Історичний портрет Наполеона Бонопарта

Answer 1

Ответ:

Он родился на Корсике в сравнительно скромной семье из мелкого дворянства. Он служил артиллерийским офицером во французской армии, когда в 1789 году разразилась Французская революция.  

Он быстро поднялся в рядах военных, воспользовавшись новыми возможностями, представленными революцией, и стал генералом в 24 года. Наполеон командовал армией Франции после того, как он подавил восстание 13 вандемьера против правительства роялистских повстанцев. В возрасте 26 лет он начал свою первую военную кампанию против австрийцев и итальянских монархов, объединившихся с Габсбургами, - выигрывая практически каждую битву, завоевывая итальянский полуостров через год, создавая "братские республики" при местной поддержке и становясь героем войны во Франции.  

Объяснение:

В 1798 году он возглавил военную экспедицию в Египет, которая послужила трамплином для политической власти. Он организовал переворот в ноябре 1799 года и стал первым консулом Республики.  

После Амьенского мира в 1802 году Наполеон обратил свое внимание на французские колонии. Он продал Луизиану Соединенным Штатам и попытался восстановить рабство во французско-карибских колониях. Однако, несмотря на то, что он добился успеха в восстановлении рабства в восточной части Карибского бассейна, Наполеон потерпел неудачу в своих попытках покорить Сен-Доминг, и колония, которой Франция когда-то гордо хвасталась как «Жемчужиноц Антильских островов», стала независимой как Гаити в 1804 году.  

Амбиции и общественное одобрение вдохновили его пойти дальше, и он стал первым императором французов в 1804 году. Неразрешимые разногласия с англичанами означали, что французы столкнулись с Третьей коалицией к 1805 году. Наполеон разбил эту коалицию решительными победами в Ульмской кампании и исторический триумф над Российской империей и Австрийской империей в битве при Аустерлице, который привел к роспуску Священной Римской империи.  

В 1806 году Четвертая коалиция поднялась против него, потому что Пруссия стала беспокоиться о растущем французском влиянии на континенте. Наполеон быстро победил Пруссию в битвах за Йену и Ауэрштедт, затем двинул его Великую Армию вглубь Восточной Европы и уничтожил русских в июне 1807 года в битве при Фридленде. Затем Франция вынудила побежденные народы Четвертой коалиции подписать Тильзитские договоры в июле 1807 года, что привело к нелегкому положению на континенте. Тильзит означал высшую отметку Французской империи.  

Однако, его империи пришел конец после войны 1812 года, когда ему не удалось захватить Россию, и русские войска добрались до самого Парижа, а он потерял трон и был отправлен в ссылку.

Answer 2

Наполеон Бонапарт (не Бонопарта) був одним із найвідоміших історичних постатей своєї епохи. Він народився 15 серпня 1769 року на Корсиці, острові у Середземному морі, що належав у той час Франції. Наполеон отримав військову освіту у французьких військових школах і швидко прославився своєю обізнаністю та талантом у військовій тактиці.

Під час Французької революції Наполеон став відомим як талановитий військовий стратег і полководець. Він приймав активну участь у різних військових кампаніях та здобув значні перемоги, що привернули увагу уряду та громадськості. Він також виявив свої політичні амбіції, які допомогли йому узурпувати владу.

У 1799 році, Наполеон очолив військовий переворот, під час якого він став Першим Консулом Франції, а пізніше — Імператором. Він оголосив себе Наполеоном I, імператором французів. Його правління охопило період, відомий як Наполеонівська доба.

Наполеон зробив значні зміни у французькому суспільстві та законодавстві, що називається "Наполеонівським кодексом" або "Цивільним кодексом Наполеона". Він спробував упорядкувати закони та забезпечити стабільність у країні. Він також розширив територію Франції, захопивши частини Європи в результаті своїх військових походів.

Однак Наполеон також був відомий своєю амбіцією та безжальністю. Він провів велику кількість військових кампаній, внаслідок чого тисячі людей загинули. Його влада призвела до війни з іншими країнами, а врешті-решт призвела до його катастрофічної поразки.

У 1814 році, після суттєвих військових невдач, Наполеон був змушений піти у вигнання на острів Ельба. Однак, він зумів повернутися до Франції у 1815 році і захопити владу під час події, відомої як "Сто днів".

Його другий правлінний період тривав менше року. В результаті поразки під Ватерлоо (18 червня 1815 року), Наполеон був уновчурений на острів Святої Єлени в Атлантичному океані, де і помер у 1821 році.

Пам'ять про Наполеона Бонапарта продовжує жити у світовій історії. Він залишив за собою слід у політиці, військовій тактиці, а також у французькій культурі та суспільстві. Його ім'я стало символом величі та контроверзій, і його спадкоємство ще й досі досліджується та обговорюється істориками і політологами.