Question

Даю 40б Політичний портрет П. Скоропадського

Answer 1

Отношения гетмана с "товарищами по борьбе" складывались не всегда ровно. В 30-х годах он разошелся с В. Липинский, который претендовал на особую роль в гетманском движении, и, наоборот, еще теснее, чем во время пребывания на посту министра иностранных дел Украинского государства, с ним общий язык и подружился Д. ; Дорошенко. Определенная перестройка постигла и гетманское движение - сторонники Скоропадского объединились в "Союз гетманцев-государственников", наибольшую вые отделения которого существовали в Германии и Америке. Следует подчеркнуть, что в эмиграции бывший гетман не шел на компромиссы с российским белым движением, к чему, например, склонялся В. Липинский. Гетманцы оставались отдельным ручейком общего Украинского движения в изгнании, и Скоропадский был их флагом. Достаточно привести характеристику, данную ему одним из выдающихся гетманцев, М. Тимофеев: "Гетман не является и не являлся политическим идеологом. Он был и является активным политическим деятелем, что способность почувствовать время и имеет способность сконцентрировать его, реализовать стихийные, время неосознанные, но реальные, органические требования масс

Answer 2

Павло Скоропадський (1873-1945) був українським державним діячем і політиком, який грав важливу роль в історії України під час періоду відразу після Жовтневої революції 1917 року до початку національно-визвольних змагань після Першої світової війни.

Політичний портрет Павла Скоропадського можна охарактеризувати наступним чином:

1. Гетьман України: Після свого назначення гетьманом 29 квітня 1918 року він став главою української держави під час складної періоду боротьби за незалежність України.

2. Консервативний погляд на правління: Скоропадський схильний був до авторитарного управління та збереження традиційних соціальних структур. Він підтримував сильну владу і намагався утвердити свою диктаторську владу на території України.

3. Взаємини з Росією: У ролі гетьмана, Скоропадський намагався встановити відносини з більшовицькою Росією, але його спроби зблизитися зі збройними формуваннями Директорії, а також з антантовськими державами, не були успішними.

4. Коротке правління: Його гетьманство тривало лише вісім місяців, адже у грудні 1918 року він був змушений вийти з України через наступ більшовиків та підтримку антанти з боку ЗУНР.

5. Еміграція та активність після Гетьманії: Після виходу з України Скоропадський жив у еміграції, де намагався активізувати українську діаспору та залучити підтримку для боротьби за незалежність України.

6. Закордонна діяльність: В еміграції він брав участь у політичних діях та публікаціїх. Зокрема, Скоропадський був одним із ідеологів та підписантів "Люценського договору", який висунув ідею федеративного устрою Росії та України.

7. Спадок та оцінки: Павло Скоропадський залишив складний спадок в історії України. Деякі його прихильники вважають його героєм і захисником ідеї української незалежності. Але деякі критики вважають його авторитарним правителем, який не мав широкої підтримки в Україні та не зміг ефективно впоратися з викликами того часу.

У будь-якому випадку, роль Скоропадського як гетьмана України має важливе місце в історії країни, відзначаючи складний і розчаровуючий період після Жовтневої революції та перед наступом національно-визвольних змагань.