Question

Особливості абсолютної монархії в Німеччині ти Франції

Answer 1

Абсолютна монархія в Німеччині, порівняно з іншими західноєвропейськими країнами, мала певні особливості. Полягали вони, передусім, у тому, що цей абсолютизм встановлювався на загальному тлі феодальної роздробленості, тож абсолютна монархія утвердилася не в масштабах усієї держави, а нарівні окремих князівств.
 Утвердження абсолютизму було не наслідком тимчасової рівноваги сил дворянства та буржуазії, а проявом повного панування реакційних сил, перемоги реакції над буржуазним рухом і підкорення слабкої німецької буржуазії волі князів. Князівський абсолютизм був реакційним явищем. Якщо в Англії та Франції перехід до абсолютної монархії забезпечив створення централізованих держав, то в Німеччині княжий абсолютизм ще більше закріпив економічну й політичну роздробленість країни, гальмував її розвиток. Князі, фактично, перетворилися на незалежних правителів, звільнилися від військового обов'язку, зовсім не сплачували імператорові податків. Наймогутніші з них (курфюрсти) присвоїли собі право обирати імператора. Імператорська влада втратила значення єдиного загальнодержавного центру, перетворилася на почесне звання. Рейхстаг уже не мав свого колишнього значення. Імператорський суд став безсилим у боротьбі з територіальними князями.
Особливо яскраво абсолютизм князівської влади проявився в Пруссії та Австрії, що суттєво відрізнялися одна від одної. Пруссія, яка остаточно сформувалася у 1701 р., була онімечченою, централізованою державою, а її король - членом імперської колегії курфюрстів. Вищим органом державного управління була Таємна рада, що складалася з трьох самостійних департаментів: іноземних справ, юстиції та внутрішніх справ.

Answer 2

На момент мого останнього оновлення знань у вересні 2021 року, ні Німеччина, ні Франція не є країнами з абсолютною монархією. Обидві країни мають парламентсько-президентську форму демократичного уряду.

Абсолютна монархія - це політичний режим, в якому монарх має абсолютну владу без обмежень з боку законодавчих органів чи конституції. Однак у Франції та Німеччині були періоди історії, коли вони функціонували як абсолютні монархії.

Наприклад, до Французької революції 1789 року Франція була абсолютною монархією під владою короля, який володів всіма повноваженнями влади. Проте після революції влада перейшла до Національного Збору і потім до різних форм урядів, зокрема, імператорів та президентів.

Німеччина також мала свої періоди абсолютної монархії. Наприклад, до створення Німецької імперії 1871 року, багато німецьких територій були під владою монархів або князів, які володіли значною владою на своїх землях. Проте після створення Німецької імперії, влада була розділена між імператором та парламентом, хоча імператор все ще зберігав певну владу.

Сучасні конституції Франції та Німеччини встановлюють парламентську демократію та державний устрій, де влада розділена між виборними представницькими органами та главою держави (президентом). Абсолютна монархія в цих країнах вже є історією, а не актуальною формою уряду.