Question

ПОЖАЛУЙСТА ОПИШИТЕ ТОТАЛІТАРНИЙ РЕЖИМ НІМЕЧЧИНИ (АБО) ІТАЛЇЇ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

Answer 1

Головною метою тоталітарного режиму у Німеччині у міжвоєнний період було створення Фольксгемайншафту. Його створення вимагало очищення та збільшення німецької «раси», біологічного відриву від євреїв. Нацистські зусилля з очищення німецької раси отримали атмосферу відводу від псевдонауки, расового руху гігієни, який широко процвітав у перші десятиліття 20 століття. Нацистські лідери говорили про свої зусилля з «реконструкції раси Німеччини» прийняттям законів про охорону спадкового здоров'я (1933). Цей документ передбачав стерилізацію приблизно двох мільйонів людей, які вважалися недостойними для німецької раси. Закон про субсидію одруження від липня 1933 р. мав на меті стимулювати рівень народжуваності шляхом надання позик новоспеченим подружжям; ці позики будуть виплачуватися з народженням кожної наступної дитини. Таку ж мету мала і нацистська ідеалізація матерів та віднесення його, як особливої роботи та служби Рейху.  

Нацистські зусилля щодо вирішення «єврейської проблеми» насправді були результатом жорстокого антисемітизму, який спонукав нацистський режим до все більш екстремальних заходів переслідування. Така політика призвела до еміграції приблизно половини єврейського населення 1933 року в чисельності 500 000 чоловік.  

Для нацистів виключення євреїв з Фольксгемайншафту було настільки ж важливим, як і залучення до нього німецьких робітничих класів. До 1937 року Німеччина почала страждати від дефіциту робочої сили. Тому гітлерівці розробили розроблену програму субсидій на дозвілля працівників. Програма «Сила через радість» надавала субсидії на відпустку працівників. Забезпечуючи дозвілля для робітників, уряд спробував інтегрувати їх до складу Фольксгемайншафту. Новий, недорогий автомобіль, Фольсфаген, був розроблений, щоб надати працівникам можливість володіти автомобілем, який до того часу в Німеччині був символом багатства та статусу.

Отже, тоталітарний режим в Німеччині був покликаний підняти Німеччину з колін (після поразки у Першій світовій війні) та підготувати її до реваншу, який відбувся у Другій світовій війні.

Answer 2

Міжвоєнний період у Німеччині та Італії був визначений тоталітарними режимами, які характеризувалися авторитаризмом, диктатурою і контролем держави над усіма сферами життя громадян. Давайте розглянемо кожну країну окремо.

Німеччина під тоталітарним режимом належала до націонал-соціалістичної партії, яку очолював Адольф Гітлер. Партія народилася після Першої світової війни, коли Німеччина переживала економічну кризу та соціальну нестабільність. Гітлер використовував пропаганду, екстремістську риторику та репресії, щоб залучити широкі маси населення до своєї ідеології націонал-соціалізму. Після приходу до влади Гітлер встановив авторитарний режим, придушив опозицію, заборонив інші політичні партії та встановив диктатуру.

Тоталітарний режим Гітлера характеризувався централізацією влади, державним контролем над промисловістю, економікою та засобами масової інформації. Гітлерський режим створив систему репресій, контролю та терору, де політична опозиція переслідувалася, а інакомислячі підлягали усуненню або фізичному знищенню. Життя громадян було повністю контрольоване державою, а основні права і свободи були обмежені.

У Італії під тоталітарним режимом була фашистська диктатура під керівництвом Беніто Муссоліні. Фашизм у Італії розвинувся внаслідок соціальної й економічної нестабільності після Першої світової війни. Муссоліні використовував пропаганду, націоналістичну риторику та репресії, щоб утвердити свою владу.

Фашистський режим в Італії був сильно централізованим і державним контролем над економікою та засобами масової інформації. Муссоліні утвердив поліцейську державу, де держава контролювала життя громадян і обмежувала політичну свободу. Політична опозиція була придушена, і були запроваджені авторитарні закони, які обмежували права та свободи людей.

Тоталітарні режими в Німеччині та Італії під час міжвоєнного періоду характеризувалися централізованою державною владою, обмеженням основних прав та свобод громадян, державним контролем над економікою та масовими засобами інформації, репресіями проти політичної опозиції та загальним контролем над суспільством.