Question

Якими були причини феодальної роздробленості в Київській Русі в другій половині ХІ - ХІІ ст.?

Answer 1

Процес феодальної роздробленості Київської Русі розпочався у 30-х роках XI століття.

Основними причинами є:

- вважається розвиток феодального землеволодіння (плюс воно ще стало спадковим), зміцнення його вотчинних форм

- посилення самостійності правителів. Автономні бояри, яких вже не цікавила сильна влада великого князя київського хотіли для себе однакового авторитету. Титул «великий князь» на ряду з київським мали чернігівські та деякі інші князі

- автономні князівства керували власною внутрішньою політикою, на свій розсуд розв'язувати питання війни та миру, укладали угоди з сусідами. Таких автономних князівств, в середині 12 століття, було близько 15, 5 з яких утворилися на українських територіях: Київське, Чернігівське, Переяславське, Волинське та Галицьке

- поява і зміцнення процесу урбанізації (з’явилися нові міста) – як самостійних торговельних центрів

- зниження рівня торгівлі через постійні кочові напади.

Отже, причинами роздробленості та занепаду Київської Русі:

- Неможливість одноосібно контролювати велику територію країни;

- Відсутність єдиної нації – різний етнічний склад в державі;

- Князівські міжусобиці, які не припинялися довгий час і послабили країну;

- Відсутність чіткого і сталого, законодавчо закріпленого і визнаного способу престолонаступництва;

- Постійні напади кочових народів;

- Занепад торгівлі (особливо шляху «від варяг до греків»).  

Часи розпаду Київської Русі дослідники називали федеральною монархією. Форма правління, характерна для часів розпаду Київської Русі, визначається як колективна сюзеренія: замість одноосібної влади київського князя, панували групи князів.  

Answer 2

Феодальна роздробленість в Київській Русі в другій половині ХІ і ХІІ століття була наслідком кількох причин, які сприяли розпаду централізованої держави на різні самостійні князівства:

1. Політичні та територіальні боротьби: Після смерті великого князя Ярослава Мудрого у 1054 році, київська держава стикнулась зі зростаючими конфліктами між його нащадками за право на трон та контроль над територіями. Ці боротьби призводили до поділу держави між його нащадками, що створювало передумови для феодальної роздробленості.

2. Нестабільність правління: Після Ярослава Мудрого на троні чергувалися слабкі та неефективні великі князі, які не могли забезпечити стабільність держави та впоратися з внутрішніми й зовнішніми загрозами. Це також зумовлювало розпад Київської Русі на багато незалежних князівств.

3. Руйнівна вплив внутрішніх та зовнішніх ворогів: На початку ХІІ століття Київська Русь стала об'єктом нападів з боку половців, кочових народів, які сприяли зміцненню феодальних структур на окремих територіях, де князі і місцеві боярські родини самостійно формували свої оборонні збройні сили.

4. Роль боярства: Боярство в Київській Русі набувало все більше впливу, і воно активно використовувало слабість центральної влади, щоб зміцнити свої позиції та здобути більше влади на місцевому рівні. Це приводило до поділу територій і розпаду єдності держави.

5. Господарські проблеми: Постійні війни та конфлікти призводили до знищення сільськогосподарських угідь і економічного занепаду. Це змушувало князів та лідерів місцевих громад шукати шляхи самостійного існування та економічної самозабезпеченості.

Всі ці фактори разом створювали небезпечну ситуацію для централізованого правління в Київській Русі, що спричинило феодальну роздробленість та послаблення державності. У результаті сформувалися окремі незалежні князівства, які мали свою власну владу та правління.