Question

Украинизация 1920-1930, её итоги,кратко.

Answer 1

Ответ:

У практичному здійсненні "українізації" в Україні можна виділити такі наслідки:

1. Усунення від влади відвертих шовіністів першого секретаря ЦК КП(б)У Е. Квірінга та другого секретаря Д. Лебедя, який проголосив теорію боротьби двох культур, прогресивної, революційної, міської російської та контрреволюційної, відсталої сільської української культури. В їх боротьбі українська культура мала відступити і загинути.

2. Розширення сфери вживання української мови в державному житті. [З серпня 1923 р. для державних чиновників та партійних функціонерів організовуються курси української мови. Той, хто не пройшов їх і не склав іспиту, ризикував втратити посаду. З 1925 р. було введене обов'язкове вживання української мови в державному діловодстві. З 1927 р. партійну документацію переведено на українську мову].

3. Зростає кількість українців у партійному і державному апараті. Так, у 1923 р. їхня частка становила 25–35%, а у 1927 р. – 52–54%. За кількісним ростом стояли важливі структурні зміни. Одною з них була поява нової державно-політичної, господарської та культурної еліти, кістяком якої були так звані націонал-комуністи, вихідці з колишніх українських лівих партій.

4. Найбільший вплив "українізація" справила на розвиток національної освіти. Вона збіглася в часі з розгортанням більшовиками так званої культурної революції, одним з головних напрямків якої була ліквідація неписьменності. У 1930 р. в Україні почали впроваджувати загальнообов’язкове початкове навчання. У 1927 р. – 97% українських дітей навчалося українською мовою. Цей показник так і не був перевершений за роки радянської влади (у 1990 р. він становив лише 47,9%). Зростання мережі україномовних навчальних закладів йшло паралельно з розвитком наукових досліджень у різних галузях українознавства.

5. Різко збільшувалась кількість української преси (в 1933 р. вона становила 89% всього тиражу газет у республіці).

6. Україномовні стаціонарні театри в 1931 р. складали 3/4 всіх театрів в Україні; в 1927/29 рр. у Києві збудовано найбільшу в Європі на той час кіностудії.

7. Місто почало втрачати позиції цитаделі російської ідентичності.

8. Різнопланова культурно-освітня робота проводилась серед компактно проживаючих за межами України українців (на 1925 р. за межами України проживало 6,5 млн. українців).

9. Велика увага приділялась розвитку національних меншин в Україні. Так, протягом 1925 р. було утворено 7 німецьких, 4 болгарських, один польський і один єврейський національні райони, а також 954 сільські ради національних меншин, 100 міських рад. У цей час в Україні діяли 966 шкіл з німецькою мовою навчання, 342 – з єврейською, 31 – з татарською тощо, а взагалі початковий всеобуч здійснювався понад 20-ма мовами.

Answer 2

Украинизация, происходившая в период с 1920 по 1930 годы, была политикой советской власти, направленной на укрепление национального самосознания и культурного развития украинского народа в составе Советского Союза. Основные итоги украинизации можно кратко охарактеризовать следующим образом:

1. Развитие украинского языка: В этот период проводилась активная кампания по украинизации всех сфер общественной жизни, включая образование, административные органы и культурные институты. Украинский язык получил статус официального и активно использовался в различных сферах общества.

2. Рост украинской культуры: Поддержка украинской культуры стимулировала развитие национального искусства, литературы, музыки и театра. Культурные мероприятия и фестивали укрепляли национальную идентичность украинского народа.

3. Национальное самосознание: Украинизация способствовала формированию национального самосознания украинцев и их чувства принадлежности к украинскому народу.

4. Противоречия и ограничения: Некоторые меры украинизации вызвали противоречия и сопротивление со стороны других национальностей, проживавших на территории Украины. Некоторые аспекты украинизации были ограничены или отменены в последующие годы.

5. Последствия: В результате украинизации, украинский язык и культура были укреплены и стали более распространенными. Однако после смерти Иосифа Сталина в 1953 году, политика национальных культур и языков в Советском Союзе вновь подверглась изменениям.

Общее влияние украинизации оказало долгосрочное воздействие на культурное разнообразие и национальное самосознание украинского народа, и это остается важным аспектом истории Украины.