Question

Яке історичне значення слов'янської абетки

Answer 1

Ответ:

Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу. Це одне з найістотніших знарядь культури, яке у просторі і часі розширює функціонування мови. Проблема виникнення письма у слов'ян дуже складна. Перший історик давньої слов'янської писемності болгарський книжник, учений-чернець Чорноризець Храбр, який жив у X столітті при дворі болгарського царя Симеона, у книзі "Про письмена" розповідає про два етапи розвитку слов'янського письма.

Перший етап – коли слов'яни ще були язичниками, отож користувалися рисками й зарубками.

Другий етап – після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими й грецькими письменами.

І було так доти, поки великими просвітителями слов'ян – братами Кирилом і Мефодієм не був створений алфавіт.

Мова, яку запровадили Кирило й Мефодій, стала мовою східнослов'янських народів, отже, й українського.Глаголиця – то давня система слов'янського письма, укладена Святим Кирилом. Немає даних про систематичне вживання глаголиці в Україні, однак вона була відома за часів існування Київської держави в рукописах XI-XV століть.

Кирилиця є вдосконаленою системою письма, названою на честь Кирила. Ця слов'янська азбука вживалася протягом сотень років і стала основою сучасної азбуки багатьох слов'янських народів. Імена Кирила й Мефодія навічно записані в історію слов'ян.

Объяснение:

Answer 2

Слов'янська абетка має велике історичне значення, оскільки є одним із найстаріших писемних систем на території Східної Європи. Вона є основою для писемності кількох східнослов'янських мов, таких як українська, російська, білоруська, а також деяких західнослов'янських мов, наприклад, польська та чеська. Основу складає давньоруська абетка, яка з'явилася в IX-X столітті.

Головним джерелом, з якого ми знаємо про слов'янську абетку, є пам'ятки давньої слов'янської літератури, такі як "Правда Руська" (X-XI ст.), "Слово о полку Ігоревім" (XII ст.), "Слово о поході Ігоря" (XII ст.), а також багато інших документів. Ці тексти допомагають реконструювати розвиток алфавіту та мовленнєві особливості тогочасних слов'янських народів.

Слов'янська абетка, яка була заснована на глаголиці, перетворилася на кирилицю в IX столітті завдяки Константину і Мефодію, братам-місіонерам. Кирилиця є однією з найбільш розповсюджених писемних систем у світі та була і залишається офіційним письмом для багатьох слов'янських народів.

Історичне значення слов'янської абетки полягає також у тому, що вона відіграла важливу роль у формуванні національної свідомості слов'янських народів, сприяючи розповсюдженню писемності, культури та літератури.

Загалом, слов'янська абетка є важливим елементом історії та культури слов'янських народів, а також символом їхнього єднання та спільної спадщини.