Question

Яким було становище Галицько-Волинської держави після Батиєвої навали?​

Answer 1

Ответ:

Га́лицько-Воли́нське князівство, також Королі́вство Русь[1] (лат. Regnum Russiæ[2] / Rusie[3]) — середньовічна монархічна держава у Східній Європі. Існувало у 1199—1349 роках. Керувалася князями і королями із династій Рюриковичів, П'ястів та Гедиміновичів. Утворене волинським князем Романом Мстиславичем внаслідок приєднання Галицького князівства у 1199. Після коронації Данила Романовича у 1253, стало Руським королівством, спадкоємцем київської династії, продовжувачем європейських, руських політичних і культурних традицій.

Одне з найбільших князівств періоду феодальної роздробленості Русі. До його складу входили Галицька, Перемишльська, Звенигородська, Теребовльська, Володимирська, Луцька, Белзька, Холмська та Берестейська землі, Пониззя (пізніше Поділля), а також територія між Східними Карпатами, Дністром і Дунаєм — Шипинська та Берладська землі, на яких згодом виникло Молдавське князівство.

Проводило активну зовнішню політику в Східній і Центральній Європі. Головними ворогами (конкурентами) були Польща, Угорщина, з середини XIII століття — Золота Орда і Литва. Для протидії сусідам неодноразово укладались союзи із католицьким Римом і Тевтонським Орденом.

Занепало внаслідок династичної кризи, надмірно сильні позиції боярської шляхти у політиці. У 1340 році, у зв'язку зі смертю від отруєння останнього повновладного правителя князівства Юрія ІІ Болеслава Тройденовича, розпочався тривалий конфлікт між сусідніми державами за галицько-волинську спадщину. У 1349 році королівство перестало існувати як єдина політично ціла одиниця: Галичина була поглинута сусіднім Польським королівством, а Волинь поступово інкорпорована Гедиміновичами до Великого князівства Литовського після смерті останнього руського короля та волинського князя Любарта. Угорщина не визнала зайняття Галицької землі Польщею у 1387 р. У 1434 році на його території було створено Руське, а в 1462 — Белзьке воєводство.

Объяснение:

Так 100

Answer 2

Після Батиєвої навали, яка відбулася у 1240 році, Галицько-Волинська держава зазнала серйозних змін.

Батиєва навала, очолювана монгольським ханом Батиєм, призвела до руйнування багатьох міст і містечок Галичини та Волині, вбивства великої кількості населення та загарбання монголами значної території. Цей вторгнення стало однією з причин падіння Галицько-Волинської держави.

В результаті Батиєвої навали, держава втратила свою незалежність і стала залежною від Золотої Орди, монгольської імперії. Галицько-Волинська держава стала платником данини та зобов'язана виконувати різні умови, накладені монголами.

Монгольське панування привело до зміни в політичній системі і соціальному ладі Галицько-Волинської держави. Було встановлено монгольське управління, яке контролювало податки, військові справи та інші аспекти державного управління. Знаті Галичини та Волині змушені були співпрацювати з монголами та дотримуватися їх вимог.

Однак, влада Галицько-Волинської держави збереглася в деякій мірі, хоча її повноваження були обмежені. Королівська влада перейшла в руки князів із Романовичів та Шварців, які стали монгольськими васалами. Вони керували Галичиною та Волинню згідно з вимогами монгольського правління.

Отже, після Батиєвої навали Галицько-Волинська держава втратила свою незалежність і стала залежною від монголів. Політичний лад та соціальна структура зазнали змін, але влада місцевих князів збереглася в обмеженому вигляді.