Question

Якими були українсько московські відносини в другій половині 17 ст

Answer 1

Ответ:

Від кінця 1648 р. між Гетьманщиною та Московською державою розпочався постійний обмін посольствами.

Гетьманський уряд непокоїла можливість налагодження відносин Московії з Річчю Посполитою. Адже їх пов'язував Полянівський мирний договір 1634 р., якого цар не наважувався порушувати, аби не давати польському урядові приводу до нової війни.

Водночас у Москві були готові надати допомогу Речі Посполитій, свідченням чого стало переведення великих військових з'єднань на московсько-український кордон. У Москві чекали, поки обидві сторони українсько-польської війни знесиляться, а також остерігалися полум’я козацького повстання, що могло перекинутися на московські землі.

Аби підштовхнути царський уряд до союзу з Військом Запорозьким, Хмельницький у червні 1653 р. дав зрозуміти цареві: якщо той і надалі зволікатиме з розв’язанням українського питання, то Україна укладе союз з Туреччиною. До того ж гетьман наголосив на вельми неприємних наслідках такого союзу для Московії.

Переяславська рада у 1654 році лише започаткувала оформлення московко-українських відносин, бо ніяких письмових угод у Переяславі укладено не було. Все мали вирішити переговори.

Але лише міщани загалом порозумілися з московським урядом, козацтво разом з українською православною шляхтою - тільки частково, а православне духівництво відмовилося від незаконних вимог Москви.

Answer 2

У другій половині 17 століття, українсько-московські відносини були досить складними і напруженими. Зазначений період відповідає гетьманату Богдана Хмельницького та післягетьманському періоду, коли українські землі прагнули зберегти свою автономію, а Московія спробувала поширити свій вплив на українські землі.

Гетьман Богдан Хмельницький очолив козацьке повстання проти польсько-литовської держави (полкова шляхта). У 1654 році він підписав Переяславську угоду з Російською державою, що забезпечувало підтримку Московії у війні проти Польщі. Таким чином, відбувся певний перехід української гетьманської структури під контроль Московського царства.

Проте після смерті Хмельницького (1657) українська політика стала більш фрагментарною. Українські козаки вели боротьбу з різними силами, включаючи Московську державу, Польщу і Туреччину. Московська держава намагалася зберегти свій вплив на українських теренах і втручалася у внутрішні справи українських козаків та шляхти.

У 1667 році українські землі були поділені між Російською державою і Польсько-Литовською Королівством за результатами Андрусівського перемир'я. Частина України, включаючи східні території, перейшла до Московської держави, тоді як західні землі залишилися під владою Польщі.

Таким чином, у другій половині 17 століття українсько-московські відносини були визначені конфліктами, змінами у територіальному розподілі і прагненням зберегти або змінити свою незалежність. Цей період також підготував початок багатьох подальших подій і розвитку української державності.