Question

Як змінювалася історична доля украінських земель із середини 14 до початку 16 ст.

Answer 1

Ответ:

Останнього галицько-волинського князя Юрія ІІ Тройденовича в 1340 році отруїли змовники-бояри. Пройшло рівно століття після приходу монголів. Князівство стало жертвою внутрішніх інтриг і зовнішніх зазіхальників. Воно загрузло в півстолітній боротьбі за спадщину.

Ключову роль у переділі Галицько-Волинського князівства відіграли дві держави — Королівство Польське та Велике князівство Литовське (ВКЛ). Вони стали основними силами регіону і вдало використали початок занепаду найсильнішої держави цієї частини Землі — Золотої Орди.

Польща

У 1340 році польський король Казимир вперше захопив Львів. Проте остаточно освоїти Галичину та Поділля Польща змогла лише у 1430 році. Вони склали Руське і Подільське воєводства.

Щодо галицьких земель, поляки використовували політику повного включення. Бояр перейменували на шляхту (тогочасний привілейований стан) і надали їм ті ж права, що були у польської знаті. Разом зі шляхетськими порядками, Польща принесла й німецький винахід — місцеве самоврядування, яке ми називаємо «магдебурзьким правом».

Велике князівство Литовське (ВКЛ)

На відміну від Польщі, Литва застосувала зовсім іншу стратегію освоєння нових земель.

Литовські князі — нові об'єднувачі Русі. Вони відвойовують руські землі у поляків і монголів.

Приєдання білоруських та українських земель розпочав Гедимін, засновник однойменної князівської династії. У 1340 р. син Гедиміна, Любарт, втрутився в боротьбу за Галицько-Волинську спадщину й урвав у Казимира ІІІ Волинь.

А великий князь литовський Ольгерд остаточно відвоював території у монголів. Він вдало скористався з розробленості Орди і у 1362 р. завдав поразки військам трьох татарських племен у битві на р. Сині Води. Князівства Південної Русі приєдналися до ВКЛ.

Гедиміновичі вирішили не ускладнювати собі життя. У відносинах з приєднаними територіями вони діяли за принципом «нового не вводимо, старого не міняємо». Натомість, литовці активно переймали надбання Русі — право, мову, православ'я (до того литовці були язичниками), та одружуються з представниками руської знаті.

У 1385 р. була підписана Кревська унія —шлюбний договір між великим князем литовським Ягайлом та польською королівною Ядвігою. Ягайло прийняв католицтво і став польським королем. Ця угода мала винятково політичну вигоду. Польщі та Литві надокучав спільний ворог — Тевтонський орден. У 1410 році спільна польсько-литовсько-руська рать на чолі з Вітовтом завдала поразки німецьким хрестоносцям у битві під Ґрюнвальдом.

Answer 2

За період із середини 14-го до початку 16-го століття історична доля українських земель була дуже складною та змінювалася під впливом різних факторів. Ось деякі ключові події та зміни, які відбулися протягом цього періоду:

1. Литовсько-польська унія (1386 р.): Українські землі, зокрема Галичина, Волинь та частину Русі, увійшли до складу Великого князівства Литовського, а пізніше — Річ Посполитої. Це створило основу для пізнішого об'єднання України та Польщі.

2. Польська панування: Після Литовсько-польської унії, більшість українських земель опинилися під владою Польщі. Польська адміністрація та економіка суттєво вплинули на соціальну та культурну обстановку регіону.

3. Війни та конфлікти: Упродовж цього періоду українські землі стали місцем війн і конфліктів між різними державами, зокрема Польщею, Литвою, Османською імперією та Кримським ханством. Ці конфлікти вели до руйнування та змін населених пунктів та інфраструктури.

4. Козацькі повстання: В українських землях активно розвивалися козацькі рухи, зокрема під проводом Богдана Хмельницького. Повстання проти польської влади та шляхти призвело до Козацької Республіки та надання українським козакам певної автономії.

5. Акт Злуки (1569 р.): Відбувся утворення Лублінської унії між Королівством Польським та Великим князівством Литовським, у результаті чого Річ Посполита стала федерацією двох держав. Ця унія також вплинула на статус та права українських земель.

6. Релігійні зміни: Реформація та контрреформація вплинули на релігійний ландшафт українських земель. Велика частина населення перейшла до православ'я або греко-католицтва, внаслідок чого виникли нові церковні та культурні течії.

7. Культурний розвиток: Період з середини 14-го до початку 16-го століття був часом активного розвитку культури, літератури та мистецтва на українських землях. Зокрема, розквіт народної поезії, створення перших писемних пам'яток української літератури.

Цей період був важливим для формування історичної, культурної та політичної обріїв українських земель, і відіграв значущу роль у подальшій історії України.