Question

Охарактеризуйте розвиток Китаю наприкінці XIX — на початку XX ст

Answer 1

Ответ:

Для Китаю друга половина XIX ст. була часом погіршення економічної, соціальної та політичної ситуації. Зростання чисельності населення відбувалося набагато швидше за збільшення кількості оброблюваних земель. Це загострило продовольчу проблему, що зумовило зниження рівня життя населення. Час від часу виникали антиімперські таємні товариства й відбувалися повстання проти маньчжурів, однак успіху вони не мали. Зростало й невдоволення національних меншин, пригноблених маньчжурською владою.

Китай був «закритий» для іноземного капіталу, усі торговельні операції здійснювалися через одну фірму, яку підтримувала держава. Європейські підприємці марно намагалися «відкрити» китайський ринок для своїх товарів. Оскільки Китай обходився виробленою в країні продукцією, то не потребував європейських товарів. Дорогу європейській торгівлі проклав опіум, який за сприяння корумпованих китайських чиновників завозили в країну контрабандою. Опіумна контрабанда призвела до відтоку з Китаю срібних грошей, що знецінило китайський юань і зумовило підвищення податків і збідніння селян. У країні наростало соціальне напруження й посилювались антиманьчжурські настрої.

Объяснение:

Answer 2

Наприкінці XIX і на початку XX століття Китай переживав важкий період трансформацій, змін і впливів зовнішніх держав, який відображався на всіх сферах його розвитку – політичній, економічній, соціокультурній тощо. Ось основні риси цього періоду:

1. Вплив імперійських держав: У цей період Китай зазнав значного тиску від імперійських держав, таких як Велика Британія, Франція, Росія та інші, які намагалися розширити свої впливи та контроль над китайськими територіями.

2. Опіумні війни: Конфлікти, відомі як Опіумні війни (1839-1842 та 1856-1860 роки), призвели до поразки Китаю та підписання невигідних угод, включаючи Нерівні договори, які нанесли серйозний удар по суверенітету та територіальній цілісності Китаю.

3. Таїцзинське повстання та падіння Цинської династії: Таїцзинське повстання (1850-1864 роки), очолюване Таїпінським Тянді, призвело до величезного розпаду та незрозуміння всередині країни. Це завершилося падінням Цинської династії (1644-1912) та встановленням Республіки Китай.

4. Реформи та модернізація: В кінці XIX століття почались спроби модернізації країни через впровадження реформ в армії, адміністративній системі та господарстві. Проте ці спроби були обмеженими та зіткнулися з опіром консервативних сил.

5. Вплив ідеологій: У цей період почали проникати до Китаю різноманітні ідеології, такі як націоналізм, комунізм та інші, що вплинули на політичні та соціальні процеси в країні.

6. Сфери впливу та дільниці: Розподіл Китаю на сфери впливу між зовнішніми державами (наприклад, через договори та оренду) поглибив розділення та слабкість центральної влади.

7. Зростання національної свідомості: Вплив іноземних ідеологій та конфлікти з іноземцями також сприяли зростанню національної свідомості серед китайського населення та підготовці до подальших змін.

Цей період у китайській історії є складним і суперечливим, він пролив світло на численні проблеми та виклики, з якими стикався Китай, та став важливим етапом у його розвитку.