Question

Чому країни центрально східної європи прагнули вступити до єс та нато після революції 1989-1991рр?

Answer 1

Ответ:

Протягом 1990-х років розвиток екологічної політики країн Центральної й Східної Європи (ЦСЄ) визначався дією двох різних імперативів. Необхідно було, по-перше, реагувати на екологічну спадщину комуністичної доби, а по-друге, вирішувати проблему гармонізації з екологічною політикою Європейського Союзу (ЄС).

Наслідком сплеску екологічної активності на початку 1990-х років стали прийняття низки нових законів, увага до екологічних аспектів приватизації та експериментування з новими ініціативами, зокрема застосування еколого-економічних інструментів, таких як оподаткування викидів у довкілля і торгівля квотами на викиди. В деяких випадках це призвело до ухвалення прогресивних законів, що іноді навіть якісно перевершували існуюче екологічне законодавство ЄС. Однак через складність трансформаційних процесів в країнах ЦСЄ питання природного довкілля практично зійшли з авансцени, поступившись місцем іншим болючим проблемам.

В останні роки екологічна політика країн ЦСЄ визначалася здебільшого зусиллями щодо вступу до ЄС. Заплановане розширення ЄС стало домінуючим чинником, що впливає на формування екологічної політики в 10 посткомуністичних країнах ЦСЄ, які були запрошені до переговорів щодо членства в Євросоюзі: Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Словакії, Словенії, Угорщини й Чехії. Ця ситуація зумовлена вимогою, згідно якої для набуття членства в ЄС країна-кандидат має прийняти Acquis Communautaire (або просто acquis) – масив спільного законодавства ЄС, важливою і невід’ємною частиною якого є екологічна складова (понад 200 Екологічних Директив – нормативних актів, рішень і стратегій).

Відтак, розвиток екологічної політики у посткомуністичних країнах ЦСЄ був повністю функціонально підпорядкований необхідності її узгодження з політикою ЄС. При цьому, першочерговим питанням для країн ЦСЄ стала мінімізація негативного впливу цієї гармонізації на їхнє економічне зростання і конкурентоспроможність.

Объяснение:

Answer 2

Після революцій 1989-1991 років, коли були впроваджені значні політичні та економічні реформи, країни Центрально-Східної Європи (ЦСЄ) почали прагнути до вступу до Європейського Союзу (ЄС) та Північноатлантичного альянсу (НАТО) з кількох основних причин:

1. Безпековий аспект: Після закінчення Холодної війни і розпаду Радянського Союзу виникла потреба забезпечення безпеки і стабільності в регіоні. Вступ до НАТО надавав країнам гарантовану оборону та захист від можливої агресії.

2. Економічний розвиток: Вступ до ЄС відкривав доступ до великого європейського ринку, сприяючи залученню іноземних інвестицій, технологій та підвищенню економічного рівня. Стандарти ЄС також вимагали реформування внутрішніх систем та законодавства, що може сприяти поліпшенню управління та ефективності.

3. Політична та демократична консолідація: Вступ до ЄС та НАТО вимагав впровадження демократичних реформ, прав людини та захисту громадянських свобод. Це сприяло консолідації демократії в регіоні, що було важливим аспектом для стабільності та розвитку.

4. Геополітичне положення: Вступ до ЄС та НАТО давав країнам можливість активніше співпрацювати з заходом, залучати підтримку та вплив у міжнародних справах, а також зменшувати їхню залежність від Росії.

5. Модель розвитку: ЄС надавав приклад успішної інтеграції та розвитку, який можна було б використовувати як шаблон для вдосконалення внутрішніх структур та політичних систем.

Загалом, вступ до ЄС та НАТО дозволяв країнам Центрально-Східної Європи забезпечити свою безпеку, розширити економічні можливості та поглибити демократічні стандарти, що відіграли ключову роль у розвитку цих країн після періоду комуністичного владнання.