Question

Допоможіть ПЖ!!!! Охарактеризуйте повсякденне життя людей у 19 ст

Answer 1

Ответ:

В 19 ст. та на початку 20 ст.. Хати в селі будувалися дерев’яні, болотяні /болото чи глину змішували з соломою, або половою/. Хата ділилася на дві половині, по середині з сіньми та комірчиною. В одній половині хати самі. А в другій тримали худобу. В хаті, в якій жили стояло дві лаві/ це вичещині дошки, шири-ною 25-30 см./, одна з них стояла вздовж хатньої стіни, а друга впоперек стіни. Стояли вони на ковбицях /дерев’яні стовпці/ вкопані в землю. Посередині хати скриння, /це дерев’яний ящик довжиною до двох метрів, який зверхи закривав-ся кришкою і замикався на замочок/, в скриню складалося все “багацтво”, одяг, вбрання, свої полотна та інші дорогі речі. В хаті, крім лав, могли бути ослінчи-ки, маленькі стільчики, які можна було переносити з одного місця на друге. Змля в хаті була глиняна, зверхи була змащена коров’ячим лайнаком і кругом попід стіни обведена червоною глиною в полоску 10-15 см.. Стіни і стеля були глиняні і мастилися білою глиною, яку купували на базарі /ярмарку/. Надворі хати теж мастилися білою глиною, лише тильна сторона /затиля/ мастилася жовтою, або червоною /перепаляною/ глиною. Верх хати покривали сніпками, зробленими з житньої соломи. При вході із сіней в хаті з одного боку, рядом з дверима, висів на стіні мисник, на якому були розкладені глиняні миски, полу-миски друшляк /дирава миска, для видділення варениківчи тіста від рідини/. Над дверима була полиця, на якій складали хліб. З другого боку, при вході в хату, стояла велика піч, в якій щоденно варили їжу собі і тваринам і 1-2 рази на тиждень пикли хліб. Хліб пекли просто на черені, або на капустяному листку. Перед піччю був припічок, на якому клали і виймали з печі горшки, збоку на ньому була дирка, в яку вкладали кужіль, сідали і пряли пряжу, на ньому ще любили сидіти діти, які гріли ноги перед піччю. З боку білля печі був побудова-ний /діліжан/, в якого впиралася постіль – це настіл з дощок стояло на чотирох ковбицях на нії сім’я спала. Постіль настилялася соломою і покривалася ряд-ном на ній лежали подушки. Над постільлю висіла жердка, на якій висіла одежа щоденного похвату. В диліжані палили лише взимку, коли було холодно і ті, що спали на постелі, могли гріти ноги. На диліжані зазвичай спали дід чи баб-ка. На печі спали діти та сушилася пашня, яку готували до млина. Щоденно в печі варили їжу, в основному дві страви, борщ і кашу, які їли рано і в полудень, коли не йшли на польові роботи. А коли йшли то брали з собою полудинок са-ло, часник, яйця, молоко, огірки, а ранішні страви доїдали вечером. Бувало, що на вечерю варили картоплю до огірків чи капусти, або варили крупник-куліш з ячмінних, або пшеничних крупів. В печі, крім варіння їжі пекли хліб, його ви-пікали просто на черепі, або капустяному листі. Вогонь добували при допомозі кресала , губки та кременю якщо небуло чим викресати вогню позичали в сусі-дів. Світили сухими деревяними скіпками, або каганцем, це глиняна посудина у вигляді чашечки, в яку наливали олію або жиру, клали гніт з тряпинки і запа-лювали. Пізніше появилися сірники, гас та лампи. Далі появилися лампи із склом. За величиною лампи та скло були за номерами: №7, №8, №12, №25, але вбільшості світили без скла, щоб менше вигорало газу. Взимку жінки, бабки та дівчата пряли кужелі,шили та вишивали сорочки, рушники, робили полотно на верстатах. Чоловіки взимку молотили збіжжя в стодолах, або виконували господарські роботи в хаті, ремонтували збрую, лагодили взуття та одяг.

Answer 2

Повсякденне життя людей у 19 столітті значно відрізнялося в залежності від соціального становища, регіону, економічних та культурних факторів. Проте загально візьмучи, можна виділити кілька загальних рис повсякденного життя в цей період:

1. Сільське життя: Більшість населення залишалася селянами і займалася сільським господарством. Робочий день був тривалим і важким, вимагавши великої фізичної праці. Технологічний рівень сільськогосподарського виробництва був невисокий, а велика частина робіт виконувалася вручну.

2. Промислове виробництво: У містах розвивалася промисловість, зокрема текстильна, металургійна, деревообробна та інші галузі. Робочий день у фабриках і мануфактурах був довгим, зниженою оплатою праці та незадовільними умовами проживання.

3. Соціальний поділ: Суспільство було розділене на верхівку, середній клас і низ. Верхівка (аристократія та багаті підприємці) мала доступ до освіти, розкошей та влади. Середній клас, що складався з різних професій та ремесленників, мав обмежений доступ до привілеїв, але часто прагнув покращити своє положення. Низ суспільства був зазвичай вимушено зайнятий низькооплачуваними роботами та життям в невеликих, неохайних житлах.

4. Сімейний лад: Сім'я відігравала ключову роль у повсякденному житті. Багато сімей проживали в одноповерхових дерев'яних будинках з обмеженим комфортом. Сім'ї мали багато дітей, а діти часто допомагали батькам у побутових та сільськогосподарських справах.

5. Транспорт та комунікації: Транспортні засоби були обмеженими і повільними. Переважно використовувалися кінні візи та карети. Зв'язок між регіонами був ускладнений, інформація передавалася за допомогою листів, газет і особистого спілкування.

6. Одяг та мода: Одяг був розкішним і різноманітним для верхівки суспільства, водночас більшість низьких верств мала обмежений вибір і виготовляла одяг самостійно.

7. Медицина та гігієна: Медичні знання були обмеженими, і лікування не завжди було ефективним. Інфекційні хвороби та нестача гігієнічних умов спричинювали часті захворювання та смертні випадки.

8. Освіта: Освіта була доступна обмеженому колу осіб, зокрема аристократам та середньому класу. Більшість дітей з низьких верств працювали з раннього віку і не мали можливості отримати формальну освіту.

Це лише загальні риси повсякденного життя у 19 столітті. Пам'ятайте, що реалії різних регіонів та соціальних груп могли значно різнитися.