Вопрос задан 11.07.2023 в 09:54. Предмет История. Спрашивает Жуков Саша.

ДАЮ 100 БАЛЛОВ! Яких форм набув національно-визвольний рух в Україні в другій половині 18ст.

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Зимина Маша.

Скасування кріпацтва та реформи в Україні

Поштовхом до реформ, що відбулися в 60 — 70-х роках XIX ст. в Росії, та Австрії, були передусім воєнні поразки обох країн. Росія програла Кримську війну 1854— 1855 pp. Англії, Франції, Туреччині та Сардинії. Австрія була розбита італійськими і французькими військами у 1859 p., Італією та Пруссією у 1866 р. Загроза внутрішній стабільності з боку селянського руху (в Росії), національно-визвольного руху угорців (в Австрії) примусили імператорів обох держав вдатися до "революції згори" — політичних та економічних перетворень з метою модернізації своїх країн у західноєвропейському дусі. Головними причинами реформ стали нездатність кріпаків через низьку продуктивність праці задовольнити потреби власних і поміщицьких господарств, зубожіння значної частини поміщиків і кріпосних селян, наростання антикріпосницького руху, критика європейською громадськістю царизму за обстоювання кріпосницьких порядків, станового устрою Російської імперії.

Реформи торкнулися різних сфер суспільно-політичного життя (селянська — 1861 p., земська, фінансова — 1864 p., міська — 1870 p., шкільна — 1860—1864 pp., військова — 1864—1874 pp., поліцейська та ін.).

Найважливішою була селянська реформа, яка скасувала кріпосне право в Російській імперії. Умови звільнення селян від кріпосної залежності були викладені в "Положенні 19 лютого", які складалися з Маніфесту від 19 лютого 1861 р. та окремих законодавчих актів ("Положень", "Додаткових правил"). Найважливіше з них — "Загальне положення про селян, які вийшли з кріпосної залежності" — містило загальні умови скасування кріпосного права й визначало правове становище селян, які оголошувалися "вільними сільськими обивателями" і наділялись особистими та майновими правами. Вони могли подавати позови і відповідати в суді, бути представниками сторін, мали право утворювати власні органи самоврядування: обирати волосні правління та волосні суди (на волосних сходах), сільських старост (на сільських сходах). Однак селяни були позбавлені економічної бази для реалізації своєї правоздатності. Лише після викупу своїх наділів вони вважалися "селянами-власниками", а до того — "тимчасово зобов'язаними".

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Дякую за ваш запит! Національно-визвольний рух в Україні в другій половині 18 століття набув кількох форм:

  1. Гайдамацький рух: Гайдамаки були козацькими бандами, які діяли з метою захисту українського населення від польських шляхтичів та єзуїтів, а також для боротьби проти католицького впливу. Гайдамацький рух був однією з перших форм організованої опозиції проти польської антиукраїнської політики.

  2. Козацькі рухи: Незважаючи на те, що традиційна козацька держава була розпущена, козацька духовність і ідеали продовжували жити в середньому населенні. У кінці 18 століття було кілька спроб відродження козацького руху, зокрема на Лівобережжі та Запорізькій Січі.

  3. Опришківський рух: Опришкі були повстанцями-бунтарями, які боролися проти суспільного нерівності, поневолення і феодальної експлуатації. Опришкі виступали проти польської шляхти та української церкви, яка, на їхню думку, підтримувала соціальні нерівності.

  4. Національна література і освіта: У цей період національно-визвольний рух виявився не лише в організованому повстанстві, а й у розвитку української літератури, мови та освіти. Письменники, як от Іван Котляревський, Григорій Сковорода та інші, сприяли зміцненню національної свідомості та підтримували ідею національного відродження.

  5. Політичні спроби: Українське населення також намагалося використовувати політичні засоби для здобуття незалежності. Певні групи вносили спроби досягнення автономії або обмеженого самоврядування під польським владарем.

Ці форми національно-визвольного руху сприяли формуванню національної ідентичності, підготовили почву для майбутніх національних рухів та зміцнили усвідомлення українцями своєї історичної ролі та культурної спадщини.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории История

Последние заданные вопросы в категории История

Задать вопрос