Question

Іст.Укр Схарактерезуйте адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Польського князівства.

Answer 1

Відповідь:

Територіальний поділ та місцева адміністрація українських земель у складі Великого князівства Литовського, Королівства Польського та Речі Посполитої не були сталими і за 300 років (з 1340 до 1648 pp.) кілька разів змінювалися. Тривалий час зберігалися старі адміністративні одиниці - князівства, уділи, волості та верви. Першою їх ліквідувала Польща в Галичині (1434 p.), а потім і Литва - 1471 р. ліквідовано останнє Київське князівство, запроваджена воєводська система, яка остаточно закріпилася Люблінською унією 1569 р. Саме після неї склалася така адміністративна структура з відповідною місцевою адміністрацією.

Найбільшою адміністративною одиницею вважалося воєводство на чолі з воєводою, якого призначав князь (король). Йому належала військова, виконавча та судова влада у воєводстві, він очолював місцеву адміністрацію - уряд. Заступниками воєводи були каштеляни та старости. Всього на території сучасної України у різні роки існувало повністю або частково 7 воєводств: Руське (1434 p.), Подільське (1434 р.), Белзьке (1462 p.), Київське (1471 p.), Брацлавське (1566 р.), Волинське (1566 р.) та Чернігівське (1635 p.). Воєводства поділялися на різну кількість noвimiв, на чолі з повітовим старостою, тому іноді вони і називалися староства. Руське воєводство поділялося не на повіти, а на землі. Центральний повіт воєводства очолював каштелян - комендант.

Answer 2

У складі Польського князівства, яке існувало в різні історичні періоди, адміністративно-територіальний устрій українських земель був досить різноманітним і змінювався відповідно до соціально-політичних та економічних умов. Основні періоди і характеристики такого устрою включають:

1. Середньовіччя (10-14 століття): Українські землі, що входили до складу Польського князівства, зазвичай були розділені на різні князівства, князівства-полонини та інші владні одиниці. Вони мали певну автономію, але були фактично залежними від польських владарів, які намагалися зберегти свою владу над цими територіями.

2. Польсько-литовська Річ Посполита (15-18 століття): Після утворення Польсько-литовської Річі Посполитої, українські землі були поділені на різні воєводства та повіти. Воєводства були вищими адміністративно-територіальними одиницями, а повіти — нижчими. У цьому періоді, українські землі, зокрема Галичина та Волинь, зберігали певну культурну та релігійну автономію, але польська шляхта володіла значною владою.

3. Розподіл Польщі (кінець 18 століття): Після розподілів Польщі між Російською, Австрійською та Прусською імперіями в кінці 18 століття, українські землі також були розділені між цими імперіями. Наприклад, Галичина потрапила під владу Австрії, а частина України — під Росію.

Зауважте, що адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Польського князівства був досить складним і змінювався з часом. Ці періоди мали великий вплив на культурний, економічний та політичний розвиток регіону.