Question

У чому полягали особливості суспільного устрою Київської Русі в ІХ – Х ст?

Answer 1

Ответ:

За формою правління Київську Русь IX—X ст. історики визначають як «дружинну державу». Система управління сформувалася на основі дружини київських князів.

Князь, як верховний представник влади, скупчував функції законодавчі, виконавчі і судівничі. Закони і розпорядки князь визначав у порозумінні з боярською радою.

Київська Русь не мала ні централізованого управління, ні всеохоплюючої та розгалуженої бюрократичної системи. Єдиний зв'язок між во- лодарями й підвладними, насамперед неміським населенням, існував у формі збору  данини.

        Соціальний поділ населення в Київській державі

Заняття і економічні різниці були основою поділу населення на три соціальні групи: привілейованих бояр, вільних селян та міщан і невільних різних категорій. Це не були замкнені класи, як на заході Європи, а доволі пливкі верстви, між якими був можливий перехід і переміни

Answer 2

Суспільний устрій Київської Русі в IX–X століттях мав кілька особливостей, які варто відзначити:

1. Феодальна організація: Суспільство Київської Русі було організоване за феодальним принципом, коли влада та власність розділялися між князями, боярами та княжою дружиною. Князі володіли територіями, на яких панували, та збирали дані від населення.

2. Централізована влада: На ранніх етапах існування Київської Русі існувала певна централізованість влади, особливо за часів князя Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Ці князі намагалися зміцнити свою владу над різними територіями та прагнули до єдності внутрішнього законодавства.

3. Релігійна роль: Перехід до християнства у 988 році (під час правління Володимира Великого) мав величезний вплив на суспільний устрій. Церква отримала значущий статус та вплив на політичні рішення, а християнство стало важливим чинником єднання та стабільності.

4. Розвинута торгівля та культурний обмін: Київська Русь займала важливе географічне положення на перетині торгівельних шляхів між Сходом та Заходом. Це сприяло розвитку торгівлі та обміну культурними впливами між різними народами.

5. Дружинницька система: Князі мали свої військові дружини, які складалися з вояків, бояр та інших воїнів. Ця система забезпечувала оборону та вплив князів на різних рівнях.

6. Територіальна фрагментація: З часом Київська Русь стикалася з розколом та фрагментацією на окремі князівства. Це призвело до послаблення централізованої влади та зростання внутрішньої конфліктності.

7. Спільноти та об'єднання: На території Київської Русі існували різні народи, етнічні групи та релігійні спільноти. Такі спільноти зберігали свою ідентичність та культуру, що призвело до різноманітності в суспільстві.

Ці особливості суспільного устрою Київської Русі в IX–X століттях визначили її характер та розвиток протягом цього періоду.