Question

Поясніть причини та наслідки посилення національного гніту в 1907 – 1914 рр

Answer 1

Ответ:

Після поразки революції в Російській імперії встановився реакційний режим, який одержав назву столипінський за ім'ям голови Ради міністрів Петра Столипіна.

Він характеризувався:

виданням нового виборчого закону, за яким виборчі права мали тільки 15% населення;

забороною демонстрацій, зборів, мітингів;

розгромом робітничих організацій, профспілок;

забороною українських журналів, газет, художньої літератури;

закриттям "Просвіт", українських клубів і гуртків.

Одночасно з метою вирішення аграрного питання, послаблення конфронтації в суспільстві та недопущення нової революції було проведено столипінську аграрну реформу (указ від 9 листопада 1906 року, закони від 14 червня 1910 року і 29 травня 1911 року).

Основні положення земельної реформи П. Столипіна:

вихід селян із громади та закріплення землі у приватну власність;

створення на селі відрубного й хуторського господарства;

надання кредитної допомоги селянам через Селянський поземельний банк;

переселення селян до малозаселених районів Сибіру, Середньої Азії і Північного Кавказу.

Объяснение:

Столипінська аграрна реформа прискорила розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві, однак у цілому не досягла поставлених цілей, оскільки не ліквідувала поміщицького землеволодіння, малоземелля та безземелля селян

Answer 2

Посилення національного гніту (тобто національної напруги та ворожості між державами) у період з 1907 по 1914 роки спричинилося комбінацією різних факторів, які призвели до загострення політичних, економічних та військових суперечок. Основні причини та наслідки цього процесу можна описати наступним чином:

Причини:

1. Націоналізм і панівність: Велика частина європейських держав перебувала під впливом ідеології націоналізму, яка підкреслювала важливість національної самостійності та панування своєї культури та інтересів. Це викликало конфлікти між державами, які прагнули зберегти свою національну ідентичність.

2. Суперництво між державами: Гонка за вплив та контроль над колоніями, ресурсами і важливими регіонами призводила до суперництва між державами. Це особливо стосувалося між Великою Британією, Францією, Німеччиною, Російською імперією та іншими великими державами.

3. Альянсна система: Утворення альянсів між державами (зокрема, Північний альянс та Тріойство) сприяло створенню блоків держав, які були готові підтримувати одна одну у випадку конфлікту. Це збільшило ризик ескалації конфліктів через взаємодію альянсів.

Наслідки:

1. Перша світова війна: Посилення національного гніту було однією з ключових причин Першої світової війни, яка розпочалася в 1914 році. Суперництво між державами, альянсна система та зростаюча агресія спричинили масштабний конфлікт, що призвів до мільйонів жертв і зруйнованої інфраструктури.

2. Зміна політичної карти Європи: Відповідно до умов перемир'я та мирних договорів після Першої світової війни, було проведено реорганізацію державної межі, розділено або створено нові держави (наприклад, Польща, Чехословаччина, Югославія), що спричинило нові політичні реалії і проблеми.

3. Виникнення другої світової війни: Напруга між державами і нерозв'язані конфлікти після Першої світової війни, а також низка умов в мирових договорах, сприяли нарощуванню образ у багатьох держав і створенню передумов для другої світової війни.

Узагалі, посилення національного гніту в період з 1907 по 1914 роки сприяло зростанню конфліктів та спричинило глибокі зміни в політичній, економічній та соціальній ситуації в Європі, які вплинули на наступні події в історії.