Question

Чому суспільне життя провідних країн Європи й Америки в останній третині 19 - на початку 20 ст накрила хвиля політичного терору? Які причини ви вважаєте найважливішими? ​

Answer 1

Державний устрій і політичне життя Сполучених Штатів Аме­рики. Політичне згуртування Сполучених Штатів збіглося в часі із завершенням індустріального дозрівання країни. США жили за Кон­ституцією 1787 р., яка врівноважувала сильну федеральну владу й авто­номію штатів.

Законодавча влада належала Конгресу, який складався з двох палат. Палата представників обиралася населенням штатів, а членів Сенату оби­рали парламенти штатів. Палата представників і Сенат мали рівні права.

Головою виконавчої влади був президент, який обирався загальним голосуванням в усіх штатах. Президент обирався на 4-річний термін, але міг бути переобраний. Він був главою держави й уряду; президенту доручалося верховне командування збройними силами.

Для усунення президента від влади конституція вимагала обґрунтованого звинува­чення в державній зраді, хабарництві та інших тяжких злочинах. Це правило застосовувалося й до міністрів уряду.

Третьою гілкою влади в США був суд. Паралельно із судами штатів діяла й федеральна судова система, що складалася з районних та окружних судів.

Конгрес надавав Верховному суду право скасовувати будь-який закон, який порушував конституцію. Верховний суд також міг видавати накази, обов'язкові для органів виконавчої влади, вклю­чаючи президента й міністрів.

Американці непохитно вірили в перевагу республіканської форми прав­ління, досконалість федерального устрою своєї держави, а також у «ви­нятковість американця». Вони були єдині в тому, що місія Сполучених Штатів полягає в поширенні американського досвіду на інші народи.

Answer 2

Спустошлива хвиля політичного терору, яка вразила провідні країни Європи та Америки в останній третині 19 століття і на початку 20 століття, має декілька важливих причин:

1. Соціальні нерівності: Велика частина суспільства страждала від значних соціальних нерівностей. Високі класи іноді знехтували потребами низьших верств населення, що спричиняло невдоволеність і гнів.

2. Економічна нестабільність: Складні економічні умови, в тому числі фінансові кризи та безробіття, створювали загрозу для багатьох сімей. Це також згубно вплинуло на сприйняття влади.

3. Насилля та репресії: В деяких країнах була поширена практика насильства та репресій з боку урядів. Це провокувало протестні настрої та бажання змін.

4. Політична нестабільність: Важкоцінні та напружені політичні умови, конфлікти між різними політичними групами і партіями, а також боротьба за владу сприяли розбурханню.

5. Ідеологічні розбіжності: Зіткнення різних ідеологій, таких як націоналізм, соціалізм, анархізм, комунізм, національна ідентичність, релігійні конфлікти, призводили до напруги та конфліктів.

6. Міжнаціональні суперечності: Розбіжності між різними етнічними групами та національностями часто викликали конфлікти та бажання домогтися більшої автономії чи навіть незалежності.

7. Політична реакція на нові ідеї: Реакція влади на новаторські ідеї, які поширювалися в цей період, такі як демократія, права людини, рівність, може призводити до реакційного режиму, який намагався придушити ці рухи.

Зазначені фактори взаємодіяли між собою, створюючи складний контекст політичної нестабільності, який часто виявлявся в політичному терорі.