Вопрос задан 07.07.2023 в 06:43. Предмет История. Спрашивает Константинова Валя.

Чому рівень рисьменнлсті в Україні був нижчим ніж у Європі​

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Пономарёва Ксения.

Ответ:

Объяснение:

Захисників режиму царського самодержавства зовсім не бентежила наявність мільйонів неписьменних в країні, оскільки вони вважали, що освіта породжує небажане для властей вільнодумство. В 1910 р. на Україні рівень письменності населення був нижчим середнього для всієї Європейської частини Російської імперії показника - 30%.

На 1000 чоловік населення в початкових, неповних середніх і середніх школах тут навчалося всього 67 учнів. Навіть початкову освіту вдавалося здобути лише незначній частині дітей трудящих. У Київському учбовому окрузі, до складу якого входили п'ять губерній, відвідувало школу лише 10 % дітей шкільного віку. Не кращим було становище і в інших учбових округах.

В 1914-1915 рр. на території України, що входила до складу Російської імперії, налічувалося всього 452 середні школи, в яких навчалось 140 тис. учнів, та 19 вищих навчальних закладів, в яких навчалося 26,7 тис. студентів.

Не кращим було становище народної освіти й на українських землях, що входили до складу Австро-Угорської імперії. Тут рівень її розвитку був набагато нижчим ніж в інших провінціях країни. На початку XX ст. з 6240 сіл Галичини 2214 не мали початкових, а 981- будь-яких шкіл. Середніх шкіл на всю Галичину налічувалося 49, і лише в чотирьох із них навчання велося українською мовою. На Буковині існувала лише одна українська гімназія. В Закарпатті ж навіть у початкових школах навчання велося угорською мовою.

На всій території України не було жодного вищого навчального закладу з українською мовою викладання, жодної української школи, що перебувала б на державному утриманні. Подібна політика царизму щодо української мови, як мови навчання, переслідувала далекосяжні цілі - душити розвиток української прогресивної культури в самому зародку. Навіть після скасування у буремні дні революції 1905-1907 рр. заборонних указів 1863, 1876, 1881 рр. щодо видання книг, показу театральних вистав та проведення інших культурно-освітніх заходів українською мовою, царизм так і не дав дозволу на запровадження навчання в школах України рідною мовою.

Характеризуючи згубну політику царизму щодо народної освіти на основі узагальнення власних вражень, добутих протягом багаторічного періоду вчителювання у селах України, письменник-демократ С. Васильченко писав у 1911 р. на сторінках київського педагогічного журналу «Світло»: «Школа з нерідною мовою, з чужими по духу вчителями тільки по великій незрозумілості може зватися народною. Сумною і самотньою будівлею стоїть вона серед рідних сіл; круг неї шумить своє життя, народна пісня, мова, народний гумор б'ються у вікна, в двері, в щілини до неї, але в школу не хочуть пустити їх. Немає місця в їй живій мові.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Рівень грамотності в будь-якій країні залежить від багатьох історичних, соціоекономічних та культурних факторів. Ось деякі можливі причини того, чому рівень грамотності в Україні в минулому міг бути нижчим, ніж у деяких країнах Європи:

  1. Історичний контекст: Україна пройшла через різні етапи в історії, включаючи періоди під владою інших країн (особливо Росії та Австрійської імперій) та комуністичного режиму. Ці періоди можуть бути пов'язані з обмеженнями щодо освіти та вільного доступу до неї.

  2. Економічний розвиток: Економічні умови впливають на доступ до освіти. Україна пройшла через різні періоди економічних викликів, включаючи колективізацію та голодомор, які можуть бути пов'язані з обмеженими можливостями отримання освіти.

  3. Мовний аспект: Україна протягом історії мала різні періоди підпорядкування та впливу інших країн, що може вплинути на мовний аспект освіти. Обмеження у використанні української мови для навчання та офіційного спілкування також могли вплинути на рівень грамотності.

  4. Соціокультурні фактори: Рівень грамотності часто пов'язаний з культурними установками та цінностями суспільства. Розповсюдження грамотності може бути обмеженим в суспільствах, де освіта не є високоцінною цінністю.

  5. Інфраструктура освіти: Наявність і якість освітніх закладів, навчальних матеріалів та доступу до них також мають велике значення. В історії України були періоди, коли інфраструктура освіти була недостатньо розвиненою.

  6. Соціальний статус жінок: В минулому в деяких суспільствах жінкам було менше доступу до освіти порівняно з чоловіками, що могло вплинути на загальний рівень грамотності.

Важливо відзначити, що рівень грамотності є динамічною характеристикою і може змінюватися з часом під впливом політичних, економічних та соціокультурних змін. Україна в останні десятиліття вдіяла значні зусилля для підвищення рівня освіти та грамотності, і це може призвести до покращення цієї ситуації в майбутньому.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории История

Последние заданные вопросы в категории История

Задать вопрос