Question

Даю 40 баллов!!!! Як застосування збройної сили проти протестувальників у Східному Берліні (1953 р.), Угорщині (1956 р.), Чехословаччині (1968 р.) характеризувало комуністичну владу?

Answer 1

Відповідь:

Угорська революція 1956 року (угор. 1956-os forradalom; Угорське повстання, Будапештський заколот) — повстання 1956 року в Угорській Народній Республіці, придушене радянськими військами за участі органів державної безпеки Угорщини ÁVH (угор. Államvédelmi Hatóság) — аналога КДБ СРСР.

Наслідком кривавих подій у Будапешті була масова еміграція угорців і втрата престижу Радянського Союзу серед інтелектуалів Заходу, чимало з яких вийшли з комуністичних партій своїх країн, вражені наочним прикладом російського імперіалізму у його «радянській», «комуністичній» формі. У сучасній Угорщині день, коли розпочалася революція, 23

Пояснення:

вибач більше нічого не памятаю

Answer 2

Застосування збройної сили проти протестувальників у Східному Берліні (1953 р.), Угорщині (1956 р.) та Чехословаччині (1968 р.) можна характеризувати наступним чином:

1. Східний Берлін (1953 р.): Комуністична влада в Східному Берліні, яка була під контролем СРСР, відреагувала на протести робітників у червні 1953 року використанням насильства. Радянські та внутрішні війська були викликані для придушення протестів. Це свідчило про те, що комуністична влада не терпіла жодних виявів незалежності чи незгоди, і була готова вживати силу для збереження свого владного становища.

2. Угорщина (1956 р.): Під час угорської революції 1956 року проти радянського впливу та комуністичного режиму, радянські війська вступили в Угорщину для придушення повстання. Це була кривава реакція на вимоги народу про більшу свободу та демократію. Застосування військової сили показало, що комуністична влада СРСР була готова зберігати свій контроль над країною навіть за допомогою насильства.

3. Чехословаччина (1968 р.): Під час Празької весни в 1968 році, комуністична влада СРСР разом з іншими військовими союзниками Варшавського договору вторглися в Чехословаччину, щоб придушити реформи та вимоги народу про більшу політичну відкритість. Це була демонстрація безжального використання сили для підтримки існуючого авторитарного режиму та запобігання будь-яким спробам змін.

У всіх трьох випадках комуністична влада показала свою готовність вживати насильство для збереження своєї влади, придушення будь-яких форм опозиції та збереження ідеологічного контролю.