Question

Охарактеризуйте церковне життя україни в другій половині xvii ст

Answer 1

Ответ:

Объяснение:

Землеволодіння

У другій половині XVII ст. зростало землеволодіння козацькі старшини, яке існувало у двох формах:

• приватно-спадковій, що не залежала від службового становища;

• тимчасово-умовній — землі віддавалися за службу на певний строк або "до смерті".Сільське господарство

Основною галуззю економіки Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України було рільництво.

Основною системою в рільництві залишалося трипілля.

Сільськогосподарськими знаряддями праці були важкі плуги, колісні та безколісні сохи, однозубі й тризубі рала.

На більшій частині краю сіяли жито, пшеницю, ячмінь, овес, просо, гречку.

Значно розширилися посівні площі, що зумовлювалося постійним зростанням попиту на сільськогосподарську продукцію.

Поряд з хліборобством селяни вирощували різноманітну городину та технічні культури (льон, коноплі, тютюн тощо). Розвивалося і садівництво.

Значного поширення набуло тваринництво. У маєтках козацької старшини налічувалися тисячі голів великої рогатої худоби, коней, овець тощо. Дедалі більше уваги приділялося виведенню нових порід великої рогатої худоби, коней тощо.Ремесло

У другій половині XVII ст. розвивалися ремесла. Найбільшого поширення набуло ковальство, теслярство, ткацтво, шевство тощо. В цей період існувало вже 270 різних ремісничих спеціальностей.

Великі міста — Київ, Чернігів, Полтава, Ніжин — стали важливими промисловими і торговими центрами. У них виникали нові ремісничі спеціальності та цехи.

З часом на базі міського ремесла поступово формувалися мануфактури.

Початкові форми мануфактур — це дрібні підприємства, в яких використовувалася ручна реміснича техніка, але вже існував поділ праці.

До таких мануфактур належали підприємства, що виробляли залізо (рудні), скло (гути) тощо. Мануфактурна система утворилася внаслідок втягування в товарно-грошові відносини господарства феодалів.

Протягом другої половини XVII ст. в багатьох містах Лівобережної та Слобідської України виникли нові ремісничі спеціальності та цехи. Ремісники виготовляли товари для місцевих потреб та для продажу.

Answer 2

У другій половині XVII століття, церковне життя в Україні було складним і впливовим на соціокультурну ситуацію в країні. Найважливішими подіями цього періоду були пов'язані з боротьбою за релігійну та культурну незалежність українського народу.

1. Православна церква: В Україні існували дві головні православні церковні структури - Київська митрополія, під владою Московського патріархату, та Польська митрополія, яка підпорядковувалася Польській католицькій церкві (Уніяцька церква).

2. Київська митрополія: Після Люблінської унії 1569 року, більша частина українських земель опинилася під владою Польсько-Литовської королівської держави. Це призвело до тиску з боку польського уряду та католицької церкви на православне населення. Українські православні відчували тиск на свої права та обмеження в культурних справах.

3. Польська митрополія: Польська католицька церква намагалася здійснювати конверсію українського населення до католицизму та об'єднання православних під папську владу через Унію. Це призвело до виникнення Уніатства (Греко-Католицька церква), яке зберігало православний обряд, але підпорядковувалося папському престолу.

4. Культурна боротьба: У цей час в Україні розцвітає культурна діяльність, пов'язана з духовною інтелігенцією та духовенством. Відомі поети, письменники та митці, такі як Іван Вишенський, Петр Могила, Симеон Полоцький, Лазар Баранович, сприяли розвитку української культури та літератури.

5. Боротьба за незалежність: Українська гетьманщина, очолювана гетьманом Богданом Хмельницьким, вела боротьбу за політичну та релігійну незалежність від Польщі та Московської держави. Це призвело до Хмельниччини (1648-1654), під час якої була проведена реформа в церковному устрої та створено Київський митрополичий Синод, що намагався розривати зв'язок з Московським патріархатом.

6. Боротьба за автокефалію: Українська церква довгий час прагнула до отримання автокефалії - незалежності від зовнішньої церковної влади. Ця боротьба продовжувалася впродовж століть та стала важливою складовою українського національного руху.

Загалом, друга половина XVII століття в Україні була визначена боротьбою за релігійну, культурну та політичну незалежність, яка суттєво вплинула на подальший розвиток української національної ідентичності.