Question

Розповідь про духовну культуру давніх словян​

Answer 1

Відповідь:

Пояснення:

Суспільство Київської держави за ідеологічними ознаками було тісно пов'язане з християнською релігією. Проте до самого процесу формування нової спільноти і появи першої східнослов'янської держави має стосунок інша релігійна система - язичництво.

У язичницьких віруваннях своєрідно поєднувались народна фантазія та знання людини про світ, віковий досвід поколінь, що проявився у правилах етики, естетики, моралі. У народній поетичній творчості вищі сили — боги мали людську подобу, але були наділені більшою силою, більшими вміннями, можливостями і розумом. Поряд з позитивними живуть герої негативні. Вони доповнюють перших, відтіняючи їхні найкращі риси.

Пантеон язичницьких богів формується на базі матеріалістичних уявлень. Так, на першому місці стояв Вседержитель, узагальнюючий Бог, він же батько природи і Владика світу, волею якого тримається доля всього і всіх. Далі йдуть бог світла Сварог та його син, особливо шанований на Русі, Дажбог, Хоре чи Сонце. Це зумовлено тим, що сонце було життєдайною силою всього живого на Землі.

Особливо вшанованим був бог грому блискавок Перун, ім'я його в перекладі зі старослов'янської означає «грім», з грецької — «вогонь». Вирази «Перун вбив», «Перунова стріла» свідчили про його необмежену силу. Дві сили йшли поруч з людиною — Білобог і Чорнобог, що уособлювали добро і зло. Один був народжений світлом, інший — пітьмою; перший будував, другий — руйнував.

Особливо шанували жіночі божества. Слов'янські богині, починаючи від Матері-Землі, були дуже популярні у віруваннях і відображали природну першість усього живого на Землі. Поряд з чоловічим Аадом-Живом завжди стояло жіноче Лада-Жива, зображення її було символом життя: немовля, повний колос, дивоквітка, виноград або яблуко.

Основний пантеон супроводила ціла низка малих божеств: Аель, Діванія, русалії, домові, водяники, лісовики та ін. У кожного з них люди шукали небесної мудрості, зверталися за щастям, ворожили, приносили жертви, кожний був покровителем певного роду діяльності, роду, сім'ї.

Поряд з віруванням в істот обожнювались всілякі духи і сили природи: сонце, місяць, зірки, повітря, вітер. Однак особлива шана віддавалась деревам: кожне символізувало той чи інший рід, плем'я свято оберігалось.

Священними вважали також птахів і тварин. Зокрема, зозуля — сприймалася як провісниця майбутнього; голуб — як символ кохання; ластівка — як доля людини; сова — як символ смерті і пітьми. З тварин священними були віл і кінь, а з комах — бджола і сонечко. Асоціативний ряд зрозумілий і сьогодні.

Важливою рисою вірувань праукраїнців дохристиянської доби була життєрадісність. Вони не мали в своєму пантеоні суворих, жорстоких богів, а жили спільним життям з природою, відчували її тепло і ласку.

Answer 2

Давні слов'яни мали багатий комплекс духовної культури, який включав у себе вірування, обряди, міфологію та різноманітні прояви суспільного життя. Ця культура відображала їхнє ставлення до природи, суспільства та космосу. Основою духовної культури давніх слов'ян було поняття світу, яке базувалось на взаємодії різних божеств та сил.

1. Міфологія і боги: Давні слов'яни вірили в безліч божеств, які відображали різні аспекти природи та людського життя. Серед них були Перун (бог грому та блискавки), Дажбог (сонцебог), Велес (бог знання та мудрості), Мокош (богиня плодючості та материнства), Сварог (бог ковальства) та інші. Кожен бог відігравав свою роль у житті слов'ян і був об'єктом поклоніння та обрядів.

2. Обряди і ритуали: Обряди відігравали важливу роль у духовному житті давніх слов'ян. Вони пов'язувалися з різними подіями: народженням, одруженням, загибеллю, жнивами тощо. Наприклад, Іван Купала - свято літнього сонцестояння, під час якого відбувалися обряди вогню, води та квітів. Святкування було пов'язане з поклонінням богині Мокош та підтриманням родючості.

3. Природа та культ природи: Природа мала особливе значення в духовному світогляді давніх слов'ян. Вони вірили, що в природі проживають різні духи та сили, і це відображалося в обрядах та ритуалах. Зимовий Солстис - свято зимового сонцестояння - було пов'язане зі святкуванням повернення сонця і пов'язувалося з богом Дажбогом.

4. Містичність та вірування: Давні слов'яни вірили в різні форми магії та містичних явищ. Вони вважали, що існують загадкові сили, які можуть впливати на події у їхньому житті. Магічні обереги, амулети та заклинання були поширеними практиками.

5. Суспільство та моральність: Духовна культура давніх слов'ян також відображала їхні цінності та норми поведінки. Сім'я, родина та спільнота мали важливе значення. Віра в божества сприяла формуванню моральних засад, включаючи чесність, гостинність, допомогу ближньому та інші.

Усі ці аспекти духовної культури давніх слов'ян сприяли формуванню їхнього світогляду та спільнотного життя. Ця культура стала основою для розвитку мови, мистецтва, літератури та інших сфер їхнього життя.