Question

Дати порівняльну характеристику НЕПу та індустріалізації

Answer 1

Ответ:

Це була перша особливість непу в Україні. Другою особливістю було те, що продподаток мали розпочати стягувати з урожаю 1921 p., тобто з осені, а поки що діяв попередній закон щодо продрозклад ки з урожаю 1920 p., лише зменшений на 20 %. Третя особливість була в тому, що стягування продподатку з урожаю 1921 р. здійснювалась уже звичними методами продрозкладки.

Накопичення надлишків сільськогосподарських продуктів у селян призвело до виникнення проблеми їх реалізації. Тому логічним став другий крок непу — введення вільної приватної торгівлі, причому не тільки сільськогосподарськими товарами, а й промисловими. За рахунок торгівлі та обміну передбачалося додатково отримати ще 160 млн пудів і довести плановий мінімум, необхідний для споживання, до 400 млн пудів. З введенням вільної торгівлі змінилися розподільчі відносини — картки замінив ринок.

Наступним кроком непу стала часткова денаціоналізація промисловості, розширення можливостей для створення приватних та функціонування орендних підприємств. У руках держави залишились великі підприємства, значна частина дрібних передавалась у приватну власність або в оренду. В Україні з 1921 р. було здано в оренду 5200 дрібних підприємств харчової, шкіряної та інших галузей промисловості. Приватний капітал контролював у перші роки непу 75 % роздрібного товарообігу.

Розширення можливостей для функціонування приватного капіталу, оренди вимагало ліквідації ще одного постулату «воєнного комунізму» — заборони наймати робітників і примусової обов'язкової праці. Зростання промисловості, торгівлі, сільського господарства потребувало робочих рук і встановлення нового типу виробничих відносин (порівняно з попереднім періодом) між власником і робітниками. Керівництво більшовицької партії змушене було дещо приглушити своє гасло про експлуатацію людини людиною, і хоча з деякими обмеженнями та застереженнями (наприклад, на селі можна було наймати робітників, якщо Члени сім'ї також працюють разом з ними), найману працю було дозволено.

Значне розширення обсягів торгівлі та виробництва вимагало введення загального еквіваленту, який би регулював відносини між виробниками та споживачами. Прямий товарообмін У масштабах країни був нереальним і недосконалим. Потрібна була реформа фінансової системи, введення правильного грошового обігу й функціонування банківської системи. У листопаді 1922 р. почався випуск банкнот, названих червінцями, причому кожний з них дорівнював 10 золотим карбованцям.

Объяснение:

Answer 2

Порівняльна характеристика Нової економічної політики (НЕП) та індустріалізації:

1. Цілі:

   • НЕП: Відновлення економіки після громадянської війни, підтримка сільськогосподарської та ремісничої діяльності, покращення життєвого рівня населення.
   • Індустріалізація: Швидкий розвиток важкої промисловості, модернізація інфраструктури, збільшення виробництва товарів і підвищення економічної потужності держави.

2. Економічна політика:

   • НЕП: Допуск та підтримка приватної власності, можливість продажу і купівлі землі та продукції, зменшення державного контролю над господарством.
   • Індустріалізація: Зосередження виробництва в державних підприємствах, централізоване планування економіки, державний контроль над ключовими галузями.

3. Результати:

   • НЕП: Призвела до певного економічного відновлення, зростання виробництва сільськогосподарської продукції та покращення умов життя.
   • Індустріалізація: Сприяла значному зростанню виробництва промислових товарів, створенню нових робочих місць, розвитку науки і технологій.

4. Соціальні наслідки:

   • НЕП: Підтримка різноманітності економічних підходів, менша централізація влади, певний розвиток підприємництва.
   • Індустріалізація: Зосередження влади та контролю в руках держави, зростання ролі державного апарату в управлінні господарством.

5. Політичний контекст:

   • НЕП: Здійснювалася під час переходового періоду після громадянської війни в Росії та під керівництвом Леніна.
   • Індустріалізація: Проводилася під владою Йосипа Сталіна в радянській Росії, що відзначалося загальною мобілізацією ресурсів та жорстким контролем.

Обидві стратегії мали великий вплив на розвиток Радянської Росії. НЕП сприяла певному відновленню після війни та збереженню деякої економічної свободи, тоді як індустріалізація дала поштовх для індустріального та науково-технічного розвитку, але також супроводжувалася політичними репресіями та жорсткою централізованою управлінською системою.