Question

Із яких тканин шили одяг європейці Нового часу?

Answer 1

Всё зависело от сословия и от периода нового времени.

Но в принципе у знати это был бархат, парча, шёлк, венецианские кружева.

У простолюдинов-шерсть грубой выделки, льняные, конопляные и хлопковые ткани.

Answer 2

Протягом Нового часу (з приблизно 16 до 18 століття) в Європі розвинулася різноманітна мода, яка впливала на вибір матеріалів для пошиття одягу. Ось деякі з тканин, які були популярними у той період:

1. Льон: Льон був однією з основних рослинних тканин того часу. Він використовувався для виготовлення різних видів одягу, включаючи рубашки, сукні, спідниці та брюки.

2. Вовна: Вовна була широко використовуваною тканиною для виготовлення верхнього одягу, такого як пальта, плащі, капелюхи та шапки. Вовняні тканини також використовувалися для пошиття суконь та інших предметів одягу.

3. Шовк: Шовк використовувався для створення розкішних та дорогоцінних виробів, таких як сукні для аристократів, мантильї та аксесуари. Ця тканина нерідко була прикрашена барвистими візерунками та вишивкою.

4. Бавовна: Хоча в більшості випадків бавовна була доступна в межах Європи через торгівлю, вона стала більш поширеною пізніше, у 18 столітті. Бавовняні тканини були легшими та дешевшими, їх використовували для повсякденного одягу та більш доступних виробів.

5. Сукно: Сукно — це важка та щільна вовняна тканина, яка була використовувана для виготовлення верхнього одягу та зимових облягань. Воно мало добре зберігаючі тепло властивості.

6. Бархат: Бархат — це м'яка тканина з ворсом, що надає їй розкішний вигляд. Ця тканина була популярною для виготовлення вишуканого та елегантного одягу, зокрема суконь, жакетів та аксесуарів.

7. Брокат: Брокат — це тканина з вишуканим мереживним або блискучим візерунком. Вона використовувалася для виготовлення вечірніх суконь, розкішних платтів та інших елегантних виробів.

Це лише деякі приклади тканин, які були популярними серед європейців Нового часу. Вибір тканин залежав від соціального статусу, модних тенденцій та доступності матеріалів у конкретному регіоні.