Question

У чому полягає українська національна ідея?

Answer 1

Ответ:Поняття «національної ідеї» виникло у ХVIII — XIX ст. початково маючи форму гегелівського абсолютизму для кожного народу, або загальні гасла, як-от: «православ'я, самодержавство, народність», «Прав, Британіє, морями», Deutschland über alles! тощо. На їх формування впливали національні традиції, психологія, спосіб життя в минулому.

Унітарна політика часів Київської Русі, поступившись розпаду на удільну систему, існувала лише 120—150 років. Надалі національний характер давньоруського етносу складався у протистоянні автономістично-самодостатнього егоїзму (т. зв. «моя хата скраю») і централістичної тенденції, провідниками якої опісля смерті Богдана Хмельницького в Україні стали Польща, Московське царство, Оттоманська і Австро-Угорська імперії. Тому в ментальності українців центральна влада тривалий час розглядалася як чужа та ворожа. З національних традицій, національного характеру, умов існування недержавного етносу випливали і зміст, та характерні риси української мрії. Головним у ній була родина, матеріальне благополуччя і нейтралізація негативного впливу влади.

В XIX ст. основи для ідейного формування заклав Тарас Шевченко котрий вважається «батьком» національного відродження. Він не створив жодної програмової статті, чи брошури, як-то робили пізніші ідеологи, проте своїми творами заклав базис політичної ідеології, зокрема начерком національної ідеї вважається його «І мертвим, і живим, і ненародженим…»[2]. За його життя значущим осередком українського просвітництва було Кирило-Мефодіївське товариство, серед членів котрого був і Микола Костомаров, автор «Книги буття українського народу». Наступним значним, хоча й суперечливим теоретиком ідеї, вважається Михайло Драгоманов, зі спілок найбільший вплив мало Братство тарасівців, з котрого зокрема вели почин Микола Вороний та Микола Міхновський, автор «Самостійної України».

Два роки боротьби з імперіями і постімперськими утвореннями за незалежність та одночасна суперечка різних політичних сил між собою стала підґрунтям формування національної української ідеї на практично-наукових, а не лише на теоретичних засадах. Компромісним поєднанням української мрії і різних моделей української національної ідеї стали праці Михайла Грушевського, Дмитра Донцова, В'ячеслава Липинського, Миколи Сціборського, Петра Федуна, Юрія Липи та інших.

Черговий сплеск уваги до національної ідеї відбувся за часів набуття Незалежності, відколи країна мала в стислі терміни віднайти нові цілі розвитку, визначатися в європейському і світовому просторі, а громадяни України самоідентифікуватися не лише в громадянстві, але і в політичних, економічних та культурних орієнтирах. Руйнування попередніх фундаментальних цінностей і уявлень викликало докорінні зміни в ідеологічній сфері [3].

Сучасні українські культурні і політичні діячі і громадяни продовжують творити українську національну ідею сьогодні. Зокрема Інститут Історії України[4], Лесь Подерв'янський[5], Оксана Забужко[6] та інші.

Объяснение: сконспектируй

Answer 2

Українська національна ідея - це комплекс поглядів, цінностей, ідеалів та прагнень, які характеризують національний характер та самосвідомість українського народу. Оскільки українська історія та культура відзначаються різноманітністю подій та впливів, ідея може виявлятися на різних рівнях - історичному, культурному, політичному тощо. Це поняття не має одного чіткого визначення або універсальної інтерпретації, оскільки воно може змінюватися з плином часу та віддзеркалювати сучасні реалії.

Однією з ключових складових української національної ідеї є підтримання та розвиток української культури, мови та ідентичності. Це відображає прагнення зберегти унікальний національний дух та спадок. Особлива увага також приділяється боротьбі за незалежність та суверенітет України, особливо після отримання незалежності в 1991 році.

Іншою важливою складовою є ідея гідності, справедливості та свободи. Історично Україна була підданою різних імперій та зазнавала обмежень у своїх правах. Тому національна ідея також може покликати до захисту прав людини, демократії та рівності.

Пам'ять про історичні події, особливо Голодомор та важливі революційні рухи, також може бути частиною української національної ідеї, наголошуючи на важливості вивчення минулого для запобігання подібним трагедіям у майбутньому.

Важливо зауважити, що українська національна ідея може відрізнятися для різних людей та поколінь в межах країни. Вона може втілювати різноманітні переконання та погляди, і це нормально для багатокультурного та багатостороннього суспільства.