Question

ЯК УЧЕНІ МОГЛИ ДІЗНАТИСЯ ПРО МІФ ПРО ГІЛЬГАМЕША!!!!!!!!!! ПЖ ПОМОГИТЕ!!!!!!!!!!!!!

Answer 1

Ответ:

В 1849 году английский археолог Остин Генри Лейард в результате раскопок обнаружил ассирийский город Ниневию. Во время дальнейших раскопок в городе была найдена клинописная библиотека царя Ашшурбанипала. Клинописные таблички из этой библиотеки ассистент Лейарда, Ормузд Рассам, раскопавший в 1852 году вторую часть библиотеки, передал в Британский музей.

Позже исследованиями найденных табличек занимался талантливый самоучка, ассистент египетско-ассирийского отделения музея Джордж Смит. 3 декабря 1872 года он выступил с докладом в «Обществе библейской археологии». В докладе он заявил, что обнаружил миф о потопе, сходный с изложенным в Библии. Это сообщение вызвало сенсацию и всеобщий интерес. Газета «Дейли телеграф» даже пообещала 1000 фунтов тому, кто найдёт отсутствующие фрагменты сказания. Джордж Смит воспользовался этим и отправился в Месопотамию.

Продолжая дешифровку табличек, Смит обнаружил, что сообщение о потопе является частью какой-то большой поэмы, называемой вавилонянами «Сказаниями о Гильгамеше». По утверждениям писцов, «Сказания» состояли из 12 песен, каждая из которых составляла около 300 строк. Вскоре он понял, что части рассказа не хватает, поскольку несколько табличек отсутствуют. В результате организованной им в 1873 году экспедиции удалось найти 384 таблички, среди которых оказалась и недостающая часть «Эпоса».

В начале и середине XX века был найден ряд других табличек, содержащих фрагменты «Эпоса» на разных языках.

В 2015 году знаменитый эпос расширился ещё на 20 новых строк. Это произошло после того как сотрудники музея истории Ирака купили у контрабандиста, не подозревавшего об их истинном содержании, несколько десятков глиняных табличек. Как оказалось позже, на одной из табличек был зафиксирован неизвестный до этого момента фрагмент эпоса.

Answer 2

Вчені отримують інформацію про міфологічні перекази, такі як міф про Гільгамеша, завдяки дослідженню давніх писемних джерел, археологічних знахідок та інших джерел, які можуть бути пов'язані з цими переказами. Ось деякі способи, якими вчені можуть дізнатися більше про міф про Гільгамеша:

1. Давні текстові джерела: По-перше, вчені вивчають давні писемні джерела, які містять згадки про міф про Гільгамеша. Один з основних текстів, де збереглася історія Гільгамеша, - це "Епос про Гільгамеша", що є одним із найстаріших відомих літературних творів.

2. Археологічні джерела: Вчені використовують археологічні знахідки, які можуть вказувати на існування та культурний контекст, пов'язаний з міфом. Археологічні розкопки можуть розкрити стародавні артефакти, текстові записи або споруди, пов'язані з міфологією.

3. Порівняльна міфологія: Вчені порівнюють міфологічні перекази з різних культур та регіонів, щоб з'ясувати спільні мотиви, теми та образи. Це допомагає встановити можливі джерела впливу та розвитку міфів.

4. Історичний контекст: Вивчення історичного контексту, в якому був сформований міф, може допомогти розуміти, які події та соціокультурні чинники могли вплинути на створення та розповсюдження міфу.

5. Лінгвістичний аналіз: Вчені досліджують структуру мови та лінгвістичні особливості текстів, що містять міфологічні елементи, щоб виявити можливі відтінки значень та способи їх інтерпретації.

6. Літературні джерела: Оскільки міф про Гільгамеша часто зберігався у вигляді літературних творів, вчені аналізують різні версії міфу та їх зміни через час.

7. Інтерпретація та дослідження: Вчені-філологи, археологи, історики релігії та інші спеціалісти роблять власні дослідження та інтерпретації міфів, щоб розкрити їх значення, походження та вплив на культуру.

Загалом, вивчення міфу про Гільгамеша - це комплексний підхід, який об'єднує різні галузі знань для розкриття його значення та походження.