Question

Відвідавши Наддніпрянську Україну в XIX ст., іноземний мандрівник К. Мальт-Брюн писав: «Українці — це нащадки Русі. Селяни на Україні ощадніші, ніж московські: вони не пустошать у хижацький спосіб своїх лісів. Будинки українських селян гарні та міцні, ніхто з них не носить лаптів, як у Московії. Вони кремезніше збудовані та більш освічені, ніж селяни, наприклад, Литви». Яку інформацію про взаємозв'язок українських селян із природним середовищем можна отримати за джерелом?

Answer 1

Відвідавши Наддніпрянську Україну в XIX ст., іноземний мандрівник К. Мальт-Брюн писав: «Українці — це нащадки Русі. Селяни на Україні ощадніші, ніж московські: вони не пустошать у хижацький спосіб своїх лісів. Будинки українських селян гарні та міцні, ніхто з них не носить лаптів, як у Московії. Вони кремезніше збудовані та більш освічені, ніж селяни, наприклад, Литви»

Відповідь:

Яку інформацію про взаємозв'язок українських селян із природним середовищем можна отримати за джерелом?

-- За джерелом можна отримати відомості про те, що українські селяни в 19 ст. намагалися співіснувати з навколишнім середовищем, не пустошити його, бережно ставитися до його ресурсів.

Пояснення:

Відомий французький історик та географ Конрад Мальт-Брун на початку 19 ст. відвідав Наддніпрянську Україну, записавши чимало відомостей про побут тодішніх українців. Сформував думку про те, що український народ веде своє коріння з народу Київської Русі та є однією монолітною етнічною групою від Карпат до Дона.

#SPJ1

Answer 2

За цитатою К. Мальт-Брюна можна вивести кілька важливих висновків про взаємозв'язок українських селян із природним середовищем в XIX столітті:

1. Ощадність у використанні природних ресурсів: Мальт-Брюн зауважив, що українські селяни були обережнішими в споживанні природних ресурсів, зокрема лісів. Це свідчить про те, що селяни раціонально використовували ліс для будівництва та інших потреб, не пустошаючи його в хижацький спосіб. Це може свідчити про їхню більшу обізнаність з природними ресурсами і потребою в їхньому довготривалому збереженні.

2. Якість житла: Вказівка Мальт-Брюна, що будинки українських селян були гарні та міцні, може вказувати на вміння селян використовувати природні матеріали та ресурси для будівництва, можливо, з урахуванням природних умов та клімату регіону. Це може свідчити про їхню адаптацію до природних умов.

3. Використання взуття: За зазначенням Мальт-Брюна, українські селяни не носили лапті, як це робили селяни в Московії. Це може вказувати на особливий стиль життя та специфічність використання взуття, можливо, пов'язану з особливостями природного середовища.

4. Рівень освіти і культури: Мальт-Брюн зауважив, що селяни на Україні були більш освіченими, ніж деякі інші селянські групи. Це може вказувати на те, що українські селяни мали деякий рівень освіти та культури, що може бути пов'язано з їхнім сприйняттям та відношенням до природи та природних ресурсів.

Загалом, цитата Мальт-Брюна надає важливі відомості про те, як українські селяни в XIX столітті співвідносилися з природним середовищем, демонструючи їхню обізнаність, раціональність та специфічність споживання та використання природних ресурсів.