Question

Уявіть себе літописцем, який розповідає про розвиток Русі-України в 1054—1113 рр. На які події ви звернули б особливу увагу й чому? До яких історичних особистостей ви були б прихильні? Чому?

Answer 1

Ответ:

З оповіді літописця 1054 р. довідуємося,що  Ярослав віддав Київ старшому синові Ізяславу.Чернігівщину - Святославові,Переяславщину-Всеволодові,Володимир-Волинський - Ігореві,а Смоленськ - В'ячеславові,заповівши їм ''не переступати братнього уділу''.Задум Ярослава полягав у тому,щоб кожний із синів почергово перебував на київському столі : щойно звільнявся стіл у котрійсь із земель ,як відбувалося пересунення братів на щабель вище та ближче до Києва.Головним ,за розпорядженням Ярослава,мав бути старший із братів.У історичній науці немає одностайності в оцінці цього заповіту Ярослава.Існує думка,що заповіту як такого не існувало,а текст,уміщений у літописі,було складено на замовлення улюбленого Ярославого сина Всеволода,якщо випало книяжити в Києві  останнім із Ярославичів.

Якщо треба інформація про правління Ярославичів - глянь це відео,багато цікавої інформації : ЗНО. Готуймося разом! Тріумвірат Ярославичів

Варто взяти до уваги 1055 рік (коли до руських кордонів вперше підійшли половці) . Того разу обійшлося без сутички : переяславський князь Всеволод зумів розійтися з половцями мирно.Та коли 1062 року половецька орда вперше підійшла до Переяслава,виявилося,що дружини самого лише Всеволода для відсічі нападникам замало.Справжня битва відбувалася 1068 на ріці Альта. Об'єднане військо трьох Ярославичів зазнало нищівної поразки.Князі рятувалися втечею.

Року 1073 між синами Ярослава Мудрого стався розкол (див.відео ,бо якщо описувати тут - забагато тексту буде) .

1078 року старший Ярослав втретє посів київський стіл ,а Святославичів було позбавлено всіх найважливіших володінь.У братовбивчій війні в серпні 1078 року наклав головою князь Ізяслав .Повновладним київським володарем став Всеволод .Після смерті Всеволода 1093 року ніщо,здавалося б,,не перешкоджало В.Мономаху посісти київський стіл . Проте він не пристав на спокусливу  пропозицію,а запросив на Київський стіл сина старшого Ярославича - Святополка Ізяславича ,адже саме він за принципом старшинства мав переважні права на Київ.

Володимир Мономах підтримував тісні стосунки з братами й племінниками . Йому зокрема,належала ініціатива організації зїзду князів у Любечі 1097 року ( одна з ключових подій,на яку варто звернути увагу) . На любецькому з'їзді було схвалено принцип князівської вотчини - тобто володіння,що належали батькам.

Коли 1113 року помер князь Святополк ,кияни,розчаровані його не дуже вдалим володарюванням ,підняли повстання,вимагаючи собі за князя В.Мономаха  Дослідники схильні вбачати в київському повстанні 1113 року тонкий розрахунок князів - претендентів на київський стіл ,передусім Мономаха.Адже згідно з правом  вотчини В.Всеволодович не міг посісти київського столу.Певної законності його утверджено в Києві,власне,надали повстання й воля киян.

Answer 2

Як літописець, який розповідає про розвиток Русі-України в період з 1054 по 1113 роки, я би звернув особливу увагу на наступні ключові події та історичні особистості:

1. Володимир Мономах (1053–1125): Я би приділив особливу увагу правлінню Володимира Мономаха. Він був видатним правителем і дипломатом, який спрямовував увагу на підтримку культури і освіти, а також укріплення держави. Під його керівництвом було видано "Правда Руська", важливий правовий документ того часу.

2. Битва під Няндом (1054): Ця подія була важливою для визначення впливу Київської Русі в північному регіоні та стосунків із сусідніми племенами та князівствами.

3. Політика Володимира Мономаха щодо Печенігів і Половців: Я би детально дослідив його стосунки із цими племенами і спроби зміцнити мирне співіснування або підкорення їх.

4. Культурна та релігійна активність: Описав би зусилля князівства у розвитку православної церкви та підтримці культурних ініціатив того часу, таких як будівництво церков і монастирів.

5. Внутрішні конфлікти та спроби злиття Русі: Розглянув би конфлікти між різними родами та князями, а також спроби об'єднати різні князівства під загальним лідерством.

6. Зовнішні загрози: Дослідив би війни та конфлікти з іншими сусідами, такими як Польща, Угорщина і Кочівники.

7. Культурний і інтелектуальний розвиток: Виокремив би важливі події і постаті в галузі літератури, мистецтва та освіти в цей період.

Моя прихильність була б спрямована на лідерів, які сприяли стабільності, розвитку культури і науки, а також дипломатичним відносинам. Володимир Мономах був би однією з таких особистостей, оскільки він втілив багато з цих якостей і мав значущий вплив на події свого часу.