Question

Визначте основні наслідки роздробленості Русі-України напри-кінці XII — у середині XIII ст.​

Answer 1

Причини роздробленості Київської Русі. Кінець ХІ — середина ХІІІ ст. увійшли в історію Київської Русі як період політичної роздробленості. Окремі землі прагнули до самостійного розвитку. Уже у ХІІ ст. на території Русі з’являються окремі самостійні князівства і землі: Галицьке, Волинське, Київське, Муромське, Переяславське, Полоцько-Мінське, Ростово-Суздальське, Смоленське, Тмутараканське, Турово-Пінське, Чернігово-Сіверське князівства та Новгородська і Псковська землі. Характерною рисою роздробленості був її прогресуючий характер. Так, якщо у ХІІ ст. утворилося 12 князівств (земель), то їхня кількість на початку ХІІІ ст. становила 50, а в ХІV ст.— 250 князівств.Роздроблення дістало в науці назву «феодального», оскільки його визначальними причинами були утвердження й подальший розвиток землеволодіння, виділення окремих земель і поява значних політичних центрів, їхнє прагнення до самостійності та незалежності від головного державного центру — Києва.Проте політичну роздробленість Київської держави спричинили декілька чинників. А. Васнецов. Двір удільного князя. По-перше, великі простори держави, відсутність розгалуженого ефективного апарату управління.На початок ХІІ ст. Русь займала площу майже 800 тис. км2, що, залежно від обставин, могло бути або свідченням державної могутності, або ж джерелом слабкості. Великий князь у цей час не володів достатньо міцним, складеним і розгалуженим апаратом влади, фактично не мав розвинутої мережі доріг, швидких видів транспорту чи засобів зв’язку для ефективного здійснення своїх владних повноважень на такій величезній території. Тому в запровадженні своєї політики великим князям доводилося покладатися на удільних володарів, яких, як правило, обтяжувала така зверхність. До того ж, вони самі були не проти посісти великокнязівський престол.По-друге, етнічна неоднорідність населення.Не сприяло міцності держави і те, що в Київській Русі поруч зі слов’янами, що становили більшість населення, проживало понад 20 інших народів: на півночі й північному сході — чудь, весь, меря, мурома, мордва, на півдні — печеніги, половці, турки, каракалпаки, на північному заході — литва і ятвяги. Більшість цих народів силою потрапили під владу київських князів або були ворожі їм.По-третє, зростання великого землеволодіння.У міру розвитку господарства і феодальних відносин зміцнювалося і велике землеволодіння. Базуючись на натуральному господарстві, воно посилило владу місцевих князів і бояр, які, у свою чергу, прагнули економічної самостійності та політичної відокремленості.

Answer 2

Роздробленість Русі-України наприкінці XII - у середині XIII століття відігравала важливу роль у формуванні подальшого історичного розвитку цього регіону. Основні наслідки цієї роздробленості включають такі аспекти:

1. Політична фрагментація: Русь-Україна стала розділеною на багато малих і незалежних князівств та княження, кожне з яких воювало за власні інтереси. Це зробило регіон вразливим перед іноземними загрозами, зокрема, перед наступом Монгольської імперії.

2. Монгольська імперія: У 1240 році монголи завдали руським князівствам величезної руйнівної нищівної подібраної війни. Роздроблені князівства не змогли об'єднатися для відстоювання спільного ворога, і це призвело до тимчасового підкорення монголами значної частини Русі. Ця подія стала важливим етапом в історії Русі-України та сформувала Монгольську домінацію в регіоні.

3. Культурний вплив: Роздробленість також призвела до різниці в розвитку культури, мови та ідентичності в різних князівствах. Хоча у кожному князівстві існували спільні руські корені, кожне розвивалося власними шляхами, що вплинуло на формування різних регіональних ідентичностей.

4. Економічні наслідки: Роздробленість мала також важливий вплив на економічний розвиток регіону. Торгівля і зв'язки між князівствами були ускладнені, що обмежувало економічний розвиток та обмін культурними досягненнями.

5. Соціальна диференціація: Умови роздробленості сприяли зростанню соціальної нерівності в різних князівствах. Вельможні князі та бояри здобували більше влади та багатства, тоді як простий народ страждав від надмірної податкової тягарки та експлуатації.

6. Релігійний вплив: Роздробленість також вплинула на релігійний ландшафт. Кожне князівство мало свої церковні структури, що дозволило розвитку різних релігійних традицій та церковних установ.

У пізніші періоди історії Русі-України ці наслідки роздробленості впливали на подальший хід історичних подій, такі як об'єднання під владою Литовської держави, формування Козацької Речі Посполитої та розвиток української культури та ідентичності.