Вопрос задан 26.06.2023 в 22:07. Предмет История. Спрашивает Жгулёва Ярослава.

Яка причина жорстокої міжусобної боротьби між князями у другій половині XII — на початку XIII ст.?

Срочноооо пж​
0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Юсупова Яна.

Великий князь київський Ярослав Мудрий помер 20 лютого 1054 р. у віці 76 років. Він був похований у Софійському соборі в мармуровому саркофазі. Його останки збереглися до нашого часу.

Перед смертю Ярослав Мудрий зробив заповіт. У нього на той час було п’ять синів, і кожному з них він віддав окреме князівство. Найстарший Ізяслав отримав Київ, Святослав – Чернігів, Всеволод – Переяслав, Ігор – Волинь, а В’ячеслав – Смоленщину. Внукові Ростиславу було віддано Галицьку землю.

Ізяслав київський не мав батькових здібностей і не зумів стати єдиновладним правителем. Троє старших братів утворили між собою політичний союз і разом управляли державою. Період їхнього спільного правління інколи називають «тріумвіратом Ярославовичів». Вони разом видавали закони, ходили у військові походи проти кочовиків – тюрків і половців. Але основною їх метою було збільшення власних володінь, часто за рахунок своїх братів. Так, у 1057 р. після смерті В’ячеслава старші брати перевели Ігоря з Волині до Смоленська, а Волинь захопив Ізяслав. Коли Ігор помер, троє братів поділили між собою його Смоленську волость. У 1067 р. Ізяслав, Святослав і Всеволод захопили Полоцьку землю, а її князя кинули до в’язниці в Києві. Пізніше Святослав зайняв Новгород, а Всеволод – Смоленськ. Такі дії трьох братів обурили молодших представників династії Рюриковичів, тож у кінці XI ст. розпочинається жорстока боротьба за київський престол та удільні князівства.

Князівські усобиці посилились у зв’язку з появою нових зовнішніх ворогів – половців.

У другій половині XI ст. вони перейшли з Північно-Західного Казахстану в південноукраїнські степи і витіснили печенігів. Складалися половці з багатьох племен і вели кочовий спосіб життя. Основними їх заняттями було кочове скотарство і торгівля. Вперше половці згадуються у руських літописах під 1054 р. З наступного року вони постійно нападали на Русь, спустошуючи Київську, Переяславську і Чернігівську землі.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Жорстока міжусобна боротьба між князями в Київській Русі у другій половині XII і на початку XIII століття була результатом численних факторів, включаючи:

  1. Розпад Київської Русі: Після смерті князя Ярослава Мудрого в 1054 році, Київська Русь почала розпадатися на окремі князівства з власними князями і владними інтересами. Це призвело до зростання конфліктів між ними.

  2. Зовнішні загрози: Київська Русь стикалася з зовнішніми загрозами від половців, монголів та інших варварських народів. Це створювало ситуацію, коли князі відволікали ресурси і зусилля на внутрішні битви, вмістної національної оборони.

  3. Конфлікти на тлі спадкоємства: Питання спадкоємства та престолонаслідування спричиняли часті конфлікти між різними родами та князями, які претендували на корону.

  4. Економічні інтереси: Князі мали свої власні територіальні і економічні інтереси, і вони боролися за контроль над прибутковими регіонами та торговими маршрутами.

Усі ці фактори сприяли міжусобним конфліктам та боротьбі за владу серед князів в XII і XIII століттях на території Київської Русі.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории История

Последние заданные вопросы в категории История

Задать вопрос