Question

який був рівень культури київської держави в другій половині 11-13 століття що сприяло , а що гальмувало її розвитку?​

Answer 1

Ответ:

1. Освіта. Розвиток наукових знань. У другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст. на Русі продовжували існувати і розвиватися державні й церковні школи, приватне навчання. «Наука книжна» — було звичним не оволодіння письмом, а освоєння тодішніх наукових знань. Літописець стверджував, що «той, хто часто читає книги, той з Богом бесідує або зі святими мужами».

У державних школах навчалися діти найближчого оточення князя з метою виховання грамотних державних діячів. Церковні школи готували паламарів і священиків.

2. Усна народна творчість. У народній творчості періоду другої половини ХІ — першої половини ХІІІ ст. прослідковуються ті ж тенденції, що і в попередні роки. Продовжували розвиватися такі види усної народної творчості, як перекази і легенди, билини, різноманітні пісні, колядки й щедрівки, казки, прислів’я і приповідки. З усієї сукупності народної творчості, що збереглася до нашого часу, доволі складно виокремити ті зразки, які належать саме до цього періоду, оскільки на зразки попереднього періоду нашаровуються більш пізні сюжети. Наприклад, на язичницькі по суті колядки, щедрівки, казки накладаються християнські мотиви.

3. Архітектура. За часів Ярославичів і Володимира Мономаха в Київській Русі продовжується розвиток архітектури. Як і раніше, архітектурний вигляд міст і сіл визначався, насамперед, дерев’яними будівлями, які були багато декоровані. Із дерева будувалися укріплення міст і зводилися храми. Літопис говорить про існування 600 дерев’яних храмів Києва на початку ХІІ ст. Проте головні храми будуються із цегли та каменю.

Із другої половини ХІ ст. спостерігається справжнє піднесення монументального будівництва. Так, у другій половині ХІ — на початку ХІІ ст. у Києві були споруджені собори Дмитрівського, Михайлівського Золотоверхого, Видубецького, Печерського та Кловського монастирів. Упроваджується новий тип монастирського храму: шестистовпна будівля з одним куполом.

4. Мистецтво. З архітектурою церков тісно пов’язаний монументальний живопис, представлений мозаїками і фресками.

Мозаїками були прикрашені храми Михайлівського Золотоверхого монастиря й Успенський собор Печерського монастиря. Мозаїка цих храмів за композиційною схемою нагадувала Софійський собор, але зруйнування цих храмів у ХХ ст. знищило ці витвори давнього мистецтва. Проте дещо вдалося врятувати. Із Михайлівського храму збереглися композиція «Євхаристія», зображення Дмитрія Солонського, Стефана і Фадея. У порівнянні із Софійським собором мозаїки Золотоверхого насичені більш яскравими кольорами, мають чіткіші лінії, більшу динаміку, а його персонажі наділені індивідуальними рисами.

Объяснение:

Надеюсь что что-то поможет)

Answer 2

У другій половині 11-13 століття Київська держава переживала складний період в історії, який включав в себе як позитивні, так і негативні аспекти в розвитку культури та суспільства. Нижче наведено деякі з факторів, що сприяли і гальмували розвиток культури Київської держави протягом цього періоду:

Сприяло розвитку культури:

1. Прийняття християнства: У 988 році Київська Русь прийняла християнство під впливом Великого князя Володимира. Це сприяло розповсюдженню нових культурних та церковних норм, а також стимулювало розвиток писемності та освіти.

2. Зв'язки з іншими культурами: Київська держава була на перехресті торгових шляхів і мала активний культурний обмін з різними народами та цивілізаціями, такими як Візантія, Західна Європа та східні народи. Це сприяло обміну знань і технологій.

3. Розцвіт мистецтва і архітектури: Під впливом християнства та культурного взаємодії з іншими народами в Київській державі розцвів іконопис, мозаїка, архітектурне будівництво (наприклад, Софійський собор у Києві).

Гальмувало розвиток культури:

1. Політична нестабільність: Київська держава в цей період переживала численні конфлікти, війни та розпад, що призводили до нестабільності в суспільстві та заважали культурному розвитку.

2. Монгольське завоювання: У 13 столітті Київська держава була завоювана Монголами, що призвело до спустошення та руйнування багатьох міст і культурних центрів. Це значно вплинуло на розмірковану розвитку культури.

3. Втрата політичної важливості: Після завоювання Монголами Київська держава втратила свою політичну важливість, і це також вплинуло на стан культури та освіти.

У підсумку, розвиток культури Київської держави у другій половині 11-13 століття був визначений численними факторами, включаючи прийняття християнства, культурний обмін, політичну стабільність або нестабільність та історичні події, такі як монгольське завоювання.