Question

Яке значення творчості Ф.Петрарки Данте Аліг'єрі Донателло Сандро Ботічеллі для розвитку європейської культури.ПЖ ПОМОЖІТЬ!!! СРОЧНО НАДА!!!!

Answer 1

Ответ:

У цілому період Відродження приблизно датується в межах від останньої третини XIII ст. до кінця XVI ст. В інтересах історико-культурного аналізу цей період поділяють на чотири етапи:

Передвідродження (остання третина XIII - початок XIV ст.);

раннє Відродження (середина XlV - кінець XV ст.);

високе Відродження (кінець XV - 40-і pp. XVI ст.);

пізнє Відродження (50-і pp. XVI - початок XVIІ ст.).

Передвідродженням називають період в історії культурного розвитку Європи, коли нові процеси і явища ще досить щільно пов'язані з середньовічними традиціями.

Першим поетом Передвідродження був італієць Дайте Аліґ’єрі (1265-1321). Основний твір Дайте - "Божественна комедія" (1307-1321, вперше надрукована 1502 р.). Сам Дайте називав поему просто "Комедією" на тій підставі, що це твір із сумним початком і щасливим фіналом. "Божественною" поему назвали пізніше з двох причин: для підкреслення містичності її змісту і на визнання поетичної досконалості.

Поему написано особливими трирядковими віршами (терцинами), які зібрано в три частини, присвячені зображенню трьох частин потойбічного світу - пекла, чистилища, раю. Кожна з частин ділиться на тридцять три пісні, ще одна, сота пісня, слугує вступом до всієї поеми. Дайте використовує середньовічний жанр "подорожування" в потойбічний світ, щоб якомога повніше, у дусі універсалізму схоластичних "сум", відбити реальне земне життя, показати людські злочини і пороки заради їх викорінення.

Провідником Данте в потойбіччя став поет Вергілій. Сенс усієї поеми полягає в тому, що розум і знання (уособлені у Вергілії) можуть допомогти людині пізнати свої гріхи (картина пекла) і очиститися від них (картина чистилища), але цього недостатньо для містичного єднання з Богом. Тільки любов (образ Беатріче, яка супроводжує поета у рай) дає блаженство пізнання вищої істини і цілковитого злиття з нею.

При тому, що деяких пап, які роздавали церковні посади за гроші (у тому числі й свого сучасника Боніфація VIII) Дайте хоче бачити у пеклі, він усе ж залишається прихильником сполучення папами світської й духовної влади, оскільки найяскравіші представники папоцезаризму "розміщені" у раю.

Ще одним видатним засновником нової літератури був Франческо Петрарка (1304-1374). Закоханий в античну культуру, Петрарка розшукував, розшифровував і коментував рукописи Цицерона, Квінтіліана та інших римських риторів. Піддавши аналізу "зіпсованість" і "безбожництво свого часу", Петрарка приписав їх походження сухому раціоналізму схоластичної філософії, яка відводить людей від істинного шляху.

     

Визнавши схоластичні знання або фальшивими, або непов'язаними з особистим досвідом, а тому й некорисними у повсякденному житті, Петрарка ставить проблему доцільності суто теоретичного пізнання: "Я питаю себе, яка користь знати природу звірів птахів, риб і змій, і або ігнорувати, або не піклуватися про знання людини - хто ми, звідки і куди йдемо" (трактат "Про власне незнання та багато іншого"). Однак Петрарка уславився у віках не як науковець чи філософ, а як поет-лірик.

Объяснение:

Answer 2

Творчість Франческо Петрарки, Данте Аліг'єрі, Донателло і Сандро Ботічеллі має величезне значення для розвитку європейської культури та мистецтва. Ось короткий огляд їхніх внесків:

1. Франческо Петрарка був італійським поетом і гуманістом, відомим своєю поезією. Він вважається батьком гуманізму, руху, який сприяв відродженню класичних античних ідей у Європі. Петрарка популяризував латинську літературу та спонукав до вивчення класичної спадщини.

2. Данте Аліг'єрі був автором "Божественної комедії", одного з найвизначніших творів середньовічної і світової літератури. Його твір вперше використовував італійську мову для літератури, сприяючи розвитку італійської літератури і сприяючи створенню єдиної літературної мови для всієї Італії.

3. Донателло був визнаним скульптором Ренесансу. Він вніс важливий внесок у розвиток скульптури та мистецтва загалом, створюючи низку шедеврів, включаючи статую Давида, яка відновлює класичні канони ідеальної людської фігури.

4. Сандро Ботічеллі був видатним італійським живописцем Ренесансу. Його творчість, зокрема "Венера на рожевому хмарному облоку" і "Весна", відображала гармонію природи та красу людського тіла. Його роботи сприяли розвитку реалізму та перспективи в живопису.

Разом, творчість цих видатних особистостей сприяла розвитку гуманізму, літератури, мистецтва і філософії в Європі, що відзначається як перехід від Середньовіччя до Ренесансу. Вони відіграли важливу роль у відновленні класичних ідей і впровадженні нових художніх і творчих підходів, що вплинули на європейську культуру та мистецтво.