Question

Чим політика Константина щодо християн відрізнялася від політики яку проводив діоклетіан?? ​

Answer 1

Імператор Діоклетіан відомий в історії, як найбільший гонитель на християн. При ньому почалось так зване "Велике гоніння" (303 рік) — останнє та наймасштабніше гоніння на християн. Християн вбивали, катували, віддавали звірям на вірну смерть.

Імператор Константин був лояльно налаштований до християн, з часом сам перейняв християнську віру. Він видав Міланський едикт (313 рік) який урівняв в правах християн і язичників (навіть у християн були деякі привілеї). При ньому було проведено Нікейський і Тірський собори, метою яких було введення догматів, та регламентів. Він заклав підгрунтя для того, щоб християнство стало світовою релігією.

Answer 2

Політика, яку проводив римський імператор Константин Великий щодо християн, відрізнялася від політики, яку проводив імператор Діоклетіан. Ось деякі ключові відмінності:

1. Переслідування проти християн:

   • Діоклетіан започаткував останню та найжорстокішу переслідування християн в історії Римської імперії (303-311 роки), відомі як "Велика переслідування". Він видав ряд указів, спрямованих на знищення християнських об'єктів і покарання християн за відмову від віддання богам імперії.

   • Константин Великий прийшов до влади в результаті переможного бою при Мільвійському мості в 312 році і видав Міланський декрет у 313 році, разом з імператором Ліцінієм. Цей декрет заклав початок політики релігійної толерантності в імперії і гарантував християнам право на вільне віросповідання.

2. Перехід до християнства:

   • Діоклетіан був відомий своєю ворожістю до християнства і намагався придушити цю релігію. Він не проявляв жодного інтересу до християнської віри.

   • Константин Великий був першим римським імператором, який перейшов на християнство. Прийнявши християнство, він став великим покровителем церкви та сприяв її розвитку в імперії. Його прийняття християнської віри вплинуло на подальший хід історії раннього християнства та імперії.

Отже, політика Константина Великого була значно більш сприятливою для християн, в порівнянні з політикою Діоклетіана, і відзначалася толерантністю і навіть сприянням християнству на високому рівні влади.