Question

Даю 20 балів СРОЧНО≡ Якого значення надавали на межі ХІХ-ХХ ст. «українському питанню» Російська, Німецька й Австро-Угорська імперії?

Answer 1

Ответ:

Австро-Угорщина серед чинників, які могли послабити її супротивника - Росію, намагалася використати й український чинник - підтримати український національний рух у Росії. Незважаючи, що така політика була загрозою для самої Австро-Угорської імперії, до складу якої входили українські землі Галичини, Буковини і Закарпаття, австрійські плани стосовно Балкан і німецькі стосовно Близького Сходу змушували уряди Центральних держав звернути особливу увагу на "українську справу". Адже Австро-Угорщина хотіла відтіснити Росію від своїх кордонів і побережжя Чорного моря, створивши охоронний вал перед панславістською пропагандою, усунути небезпеку російської інтервенції на Балканах і в Туреччині. Тому створення буферних держав із західних частин Російської імперії, зокрема й України, набувало особливого значення.

Answer 2

На межі XIX-XX століть "українське питання" стосувалося зусиль Російської, Німецької та Австро-Угорської імперій у відношенні до українського народу і їх територій. Кожна імперія мала власну політику і підходи до "українського питання".

1. Російська імперія: Російська імперія вживала політику русифікації і утискання української культури та мови. Вона намагалася асимілювати українців і обмежувала їхні права на культурну та національну самостійність. Це призвело до національного протесту та руху за українську незалежність, зокрема під час Російської революції та громадянської війни.

2. Німецька імперія: Німеччина також мала вплив на українські землі, зокрема в Галичині. Німецька імперія підтримувала австрійську владу в Галичині та намагалася використовувати український націоналізм для своїх цілей.

3. Австро-Угорська імперія: Австро-Угорська імперія керувалася політикою дозвілля щодо української національної ідентичності в Галичині, де галицькі українці мали більше свободи в культурному та національному розвитку порівняно з іншими частинами України. Австро-Угорська імперія навіть розглядалася як потенційний облігат вирішення українського питання в разі розпаду імперії.

Загальною тенденцією є те, що на межі XIX-XX століть українське питання було складним і включало в себе багато політичних, соціальних та культурних аспектів. Вплив різних імперій на український народ варіював, і ця ситуація створила передумови для подальшого розвитку українського національного руху та, в кінцевому підсумку, для отримання Україною незалежності в XX столітті.