Question

Даю 70!!! 6. Поміркуйте, що дає підстави для пропонованого висновку. Наведіть кілька аргу-ментів на підтвердження або спростування викладеної думки.«Буваючи в Галичині і спостерігаючи там широкий, як порівнювати з великою Україною, націо-нальний рух, я набирався певності, що йу нас він розів'ється, коли в Росії буде конституція іколи настане воля для прояву національного життя. Тому я завжди радив нашим українцям позмозі частіше їздити до Галичини, щоб наочно побачити тамошнє життя і зміцнитися у вірі вмайбутнє відродження української нації на всім просторі України. Тоді Галичина була для насзразком боротьби за своє національне відродження, який підтримував у нас віру й надію накраще будуче; Галичина була для України справжнім П'ємонтом, бо до 1906 року тільки таммогла розвиватися українська преса, наука і взагалі національне життя, яке в російській Українібуло суворо заборонене й придушене царським урядом» (Є. Чикаленко).​

Answer 1

З праці західноукраїнського історика Михайла Лозинського: «...З цього масу домагання утворення автономного українського "коронного краю" в Австрії відсунулося на далеке майбутнє... Справою ще дальшого майбутнього, радше далеким ідеалом, ніж реальним домаганням, стало з'єднання всіх українських земель в одну незалежну державу, якого одні сподівалися від загальноєвропейського воєнного конфлікту, інші - від соціальної революції Одначе цей ідеал щораз сильніше опановував розум і серця галицьких українців, даючи їм силу до важкої щоденної боротьби за національне й соціальне визволення.

У цій боротьбі були періоди великого загострення і трагічних подій, коли українським населенням, особливо селянством і студентством, заповнювалися в'язниці, лилася кров і падали жертви українські. Так було ціле перше десятиліття 20 століття - під час боротьби за український університет, під час масових страйків українського селянства і в наймогутнішому з усіх українських масових рухів того часу - русі за загальне і рівне виборче право до австрійського парламенту й галицького сойму. З українського боку ця боротьба була відзначена пострілом українського студента Мирослава Січинського в цісарського намісника Галичини, польського графа Андрія Потоцького (12 квітня 1908).

Результатом цієї боротьби в публічно-правовій галузі стало здобуття представництва в австрійському парламенті і в галицькому соймі (кількістю понад одну четверту цілого галицького представництва, - що очевидно далеко не відповідало праву українського народу на основі демократичного принципу), української народної школи (з великими обмеженнями на користь польської мови і польського політичного духу), кількох українських середніх шкіл, кількох українських кафедр на теологічному, філософському і правничому факультетах Львівського університету, права уживання в державних установах української мови, права державної підтримки для українських культурних та економічних інституцій і т. ін.»

Answer 2

Запитання, яке ви висунули, стосується переконань та поглядів Євгена Чикаленка щодо ролі Галичини в історичному процесі українського національного відродження. Щоб визначити, чи є підстави для такого висновку, слід розглянути аргументи на підтвердження або спростування цієї думки:

Аргументи на підтвердження:

1. Розвиток української культури і національного життя: Чикаленко вказує на те, що Галичина була місцем, де розвивалися українська преса, наука та інші аспекти національного життя, які були придушені в Російській Україні. Це може свідчити про позитивний внесок Галичини у підтримку української ідентичності.

2. Підтримка національного відродження: Чикаленко підкреслює, що Галичина була прикладом боротьби за своє національне відродження. Ця боротьба та віра в краще майбутнє могли надихати інших українців на активну підтримку українського національного руху.

3. Віра в конституцію та національну вільність: За словами Чикаленка, в Росії була потреба в конституції та волі для прояву національного життя. Це може свідчити про те, що він вбачав Галичину як приклад того, як національне відродження може відбутися в умовах вільної конституційної системи.

Аргументи на спростування:

1. Обмеженість впливу Галичини: Галичина була однією з частин України, і важко стверджувати, що її розвиток визначав подальший національний рух по всій країні.

2. Історичні обставини: Чикаленко розмовляв у контексті історичного періоду, коли українська нація переживала складні обставини під владою царської Росії. Пізніше історія розвивалася інакше, і інші регіони України також внесли свій внесок у національний рух.

Загалом, Чикаленко висловлював свої особисті погляди і переконання щодо ролі Галичини в українському національному відродженні. Важливо розуміти, що це було лише його бачення ситуації, і історія національного руху в Україні мала багато інших аспектів і впливів.