Question

Який вплив на розвиток міжнародних відносин мав антикомінтернівський пакт?Наслідки і тд.

Answer 1

Ответ:

Антикомінте́рнівський пакт — договір, укладений 25 листопада 1936 в Берліні між Третім Рейхом і Японською імперією з метою боротьби проти Комінтерну. Японська назва: «Японсько-німецький договір про спільну оборону».

Объяснение:

Стаття 1 передбачала взаємну інформацію сторін про «активність Комуністичного Інтернаціоналу» і боротьбу з ним.

Стаття 2 запрошувала держави, «внутрішньому спокою яких загрожує діяльність Комуністичного Інтернаціоналу», приєднатися до цієї угоди.

Стаття 3 встановлювала строк дії пакту на 5 років. В «протоколі підписання» сторони зобов'язались вживати «суворих заходів проти тих, хто всередині країни чи поза нею прямо чи посередньо діє на користь Комуністичного Інтернаціоналу», а також створити постійну комісію для співробітництва в цій боротьбі.

6 листопада 1937 року до Антикомінтернівського пакту приєдналося Королівство Італія. Підпис пакту дуче відбувся на церемонії в Римі, на яку від Німеччини делегували міністра закордонних справ Ріббентропа. В день підписання Мусоліні заявив Ріббентропу: "Хай події [у Австрії] ідуть своїм ходом", що тоді стало для Гітлера сигналом для старту, на який він чекав.[1] Антикомінтернівський пакт перетворився у воєнний союз Третього Рейху, Королівства Італія і Японської імперії.

Запрошення підписати «Антикомінтернівський пакт» отримала і Польща, однак, відхилила його попри обіцянку владнати прикордонні суперечки, остерігаючись перетворитись на маріонеткову державу Німеччини. Приєнатись до Антикомінтернівського пакту відмовився і Китай, стосунки з яким у Рейху зіпсувались в 1937 році з початком Другої Японо-китайської війни. Незважаючи на традиційно тісні економічні контакти з гоміньданівським урядом, Гітлер дійшов висновку, що саме Японія, а не Китай, є надійнішим геостратегічним партнером — Німеччина визнала маріонеткову державу Маньчжоу-Го, відмовилась від претензій на свої колишні колонії в Азії, анексовані Японією, а японцям як нації було присвоєне звання почесних арійців.

1939 року до пакту долучилося Королівство Угорщина, у 1939—1940 роках — Маньчжурська держава та Іспанська Держава.

У серпні 1939 року Німеччина порушить Антикомінтернівський пакт і укладе з Радянським Союзом Пакт про ненапад терміном на 10 років, у секретному протоколі до якого був обумовлений територіальний устрій Східної Європи і поділ її на зони впливу. Вже за місяць після його підписання Німеччина і Радянський Союз розчленували Польщу, що стало початком Другої Світової війни, в якій проти Німеччини виступили Франція і Велика Британія, а СРСР і Японія, незважаючи на піврічний конфлікт на річці Халхін-Гол, зберігали формальний нейтралітет.

Капітуляція Франції в червні 1940 року і важке воєнне положення Великої Британії спонукали Японію, зацікавлену у розширенні своїх колоніальних володінь і блокуванні спроб США втрутитись у війни в Азії, шукати більш тісної співпраці з Берліном, якому був потрібен сильний союзник у неминучій війні з СРСР. Подібне зацікавлення у тіснішій співпраці з Німеччиною проявила також Італія, яка шукала союзника для протистояння з Великою Британією та Францією у Північній Африці.

Антикомінтернівський пакт мав доповнення, яке стало відомим лише після Другої світової війни і передбачало спільні воєнні заходи проти Радянського Союзу, взаємну допомогу в нападі на СРСР, заборону будь-яких заходів, які полегшили б становище СРСР.

27 вересня 1940 року у Берліні міністри закордонних справ Йоахім фон Ріббентроп, Сабуро Курусу і Галеаццо Чіано підписали оборонний воєнний союз трьох держав, який передбачав надання протягом наступних 10 років взаємної підтримки у досягненні геополітичних цілей і встановлення нового світового порядку. Про підготовку Берлінського пакту за два дні до його підписання був офіційно повідомлений СРСР — для проведення відповідних переговорів до Берліну 12 листопада 1940 року здійснив візит міністр закордонних справ Вячеслав Молотов, який однією з умов приєднання СРСР до Антикомінтерновського пакту висунув питання анексії Фінляндії. Остаточні радянські пропозиції були направлені у Берлін 25 листопада 1940 року, однак на них не надійшло жодної відповіді, — за розпорядженням Гітлера уже йшла інтесивна підготовка до війни з СРСР і Німеччина скористалась зацікавленістю Радянського Союзу, щоб укласти з ним 10 січня 1941 року черговий вигідний договір про економічне співробітництво.

Answer 2

Антикомінтернівський пакт був угода, укладена 1936 року між Німеччиною, Японією та Фашистською Італією, спрямована проти Комінтерну - Міжнародної комуністичної організації. Пакт мав значний вплив на розвиток міжнародних відносин та має кілька наслідків:

1. Посилення фашистсько-нацистського блоку: Антикомінтернівський пакт фактично утвердив зовнішню політику фашистсько-нацистського блоку, що складався з Німеччини, Італії та Японії.

2. Укріплення антисоюзницької коаліції: Пакт спрямовувався не лише проти Комінтерну, а й проти потенційної угрози союзництва з Радянським Союзом.

3. Зміна балансу сил у Європі та Азії: Створення антикомінтернівського блоку стало однією з передумов Другої світової війни. Розміщення його членів у різних частинах світу створювало загрозу для сусідніх країн.

4. Сприяння експансійним амбіціям Японії в Азії: Пакт давав Японії сигнал, що вона може діяти в Південно-Східній Азії без серйозних обмежень.

5. Утвердження авторитаризму та тоталітарних режимів: Пакт підкреслив підтримку авторитарних та тоталітарних режимів, що виявилося небезпечним для демократичних країн.

6. Сприяння подальшій ізоляції Радянського Союзу: Пакт поглибив ізоляцію Радянського Союзу на міжнародній арені.

7. Підготовка до Другої світової війни: Антикомінтернівський пакт став однією з передумов для формування союзництва між Німеччиною, Італією та Японією у Другій світовій війні.

8. Створення основи для майбутніх агресивних дій: Пакт став сигналом для країн-учасниць, що спільний простір для агресивних дій може бути створений.

Загалом, антикомінтернівський пакт сприяв утвердженню авторитарних режимів та призвів до подальшого загострення міжнародної політичної ситуації, що стало передумовою для початку Другої світової війни.