Вопрос задан 23.06.2023 в 16:06. Предмет История. Спрашивает Кочанова Анжела.

Як змінилися взаємовідносини між литовцями та русами? Що на це вплинуло?

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Кашлов Ваня.

Ответ:

Початок Литовської доби на Русі-Україні

Першим великим князем Литви став Міндовг (1230-1263 рр.). Він об’єднав литовські племена для боротьби з Тевтонським орденом і переважно мирним шляхом поширив свою владу на землі Західної Русі (Білорусь).

Великий князь Гедимін (Гедимінас, 1316-1341 рр.) започаткував правлячу династію й почав наступ на південно-західні руські (українські) землі, проте історики вважають, що початок литовської доби в Україні поклав син Гедиміна Любарт (свояк Юрія ІІ), який у 1340 році приєднав до своєї держави Волинь та Галичину. Проте ненадовго. Протягом багатьох десятиліть ці землі переходитимуть від Литви до Польщі й навпаки, аж поки ці держави не вирішать об’єднатися.

Згодом про свої наміри приєднати до Литви "всю Русь" заявив брат Любарта, литовський князь Ольгерд (1345-1377), який у 50-60-х рр. XIV століття поширив свою владу на Чернігівщину, Сіверщину, Київщину та Переяславщину. 1362-1363 рр. він здійснив успішний похід проти монголо-татар на Поділля й на р. Сині Води (Синюха) завдав поразки ханам Хачебею, Кутлобугу й Дмитру. (Трохи докладніше про цю битву буде в наступному пункті). Після цього Поділля було приєднане до Великого Князівства Литовського, а панування Золотої Орди на подільських землях припинилося.

Історичні джерела свідчать, що українські князі не чинили особливого опору Литві, більш-менш мирним шляхом визнавали її зверхність над собою. Головною причиною цього було прагнення звільнитися від татарського гноблення. Литовські правителі й собі казали українським князям: "Ми старовини не зачіпаємо й новини не вводимо". Ольгерд залишив на своїх місцях багато місцевих князів та бояр.

Литовці, які переселилися на українські землі, швидко асимілювалися поріднившись династичними шлюбами з українцями. Своє привілейоване становище зберегла православна церква (10 з 12 синів Ольгерда стали православними). Староукраїнська мова стала державною, збереглися правові традиції часів "Руської правди". Чимало Українських можновладців у Литовській державі зайняли високі державні посади й навіть увійшли до складу князівської ради. Вагомий вплив на Литву справила українська культура, яка на той час досягла значно вищого розвитку, ніж литовська.

Незагарбницький характер політики та відсутність кровопролитних дій на території України дали підстав багатьом історикам твердити, що Литовська держава – це продовження давньої української державності. Так, М. Антонович писав: "Литовська доба була іншою формою нашої держави, аніж Київська чи Галицько-Волинська, але тільки формою. Державне хотіння українців знаходило свій вияв в об’єднанні довкола династії Гедиміна… Епоха Гедиміновичів була для України продовженням і дальшим розвитком князівського періоду".

Іншу думку виклав відомий український історик Д. Дорошенко. Він вважав, що в певний історичний період, коли Литва ще не посилилася й не мала розгалуженої системи влади на місцях, справді було враження, що українські князі мали пріоритети

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Стосунки між литовцями і русами в історії були складними і різноманітними через віків, і змінилися під впливом різних історичних подій і факторів. Нижче наведено деякі ключові моменти, що вплинули на ці стосунки:

  1. Середньовіччя: У середньовіччі литовці і руси вели війни та міжусобні конфлікти, але також існували періоди співіснування та об'єднання. Важливим етапом було створення Великого князівства Литовського, яке включало в себе багато руських територій і регіонів.

  2. Політичні зміни: Політичні зміни в Русі та Литві, такі як литовсько-польська унія (1386) і утворення Речі Посполитої (1569), вплинули на взаємовідносини між литовцями і русами. У рамках Речі Посполитої руси мали певні автономії та права, але також існували соціальні і релігійні конфлікти.

  3. Релігійні конфлікти: Релігійні розбіжності, зокрема між православ'ям і католицизмом, грали важливу роль у стосунках між литовцями і русами. Конфлікти між церквами і відповідними вірянами іноді призводили до напруженостей.

  4. Російська імперія: Після розділу Речі Посполитої в 18 столітті багато руських земель потрапили під владу Російської імперії. Це призвело до змін у статусі і правах русів, а також до спроб русифікації.

  5. Незалежність Литви та України: У 20 столітті після Першої світової війни і розпаду імперій, Литва та Україна (яка була частиною колишньої Російської імперії) проголосили незалежність. Це важливо вплинуло на стосунки між цими народами.

  6. Сучасні стосунки: Сучасні стосунки між литовцями та русами визначаються багатьма факторами, включаючи політичні та економічні відносини між Литвою і Росією, а також культурні взаємодії і сучасні події в регіоні.

Загалом, стосунки між литовцями та русами були і залишаються складними і варіюють залежно від історичного контексту і різних чинників, що впливають на них.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории История

Последние заданные вопросы в категории История

Задать вопрос