Question

Охарактеризуйте особливості економічного й політичного розвитку Польщі у 16 - першій половині 17 століття. СРОЧНО ​

Answer 1

Ответ:

в Польше часто характеризуемая как Вторая Речь Посполитая (польск. Rzeczpospolita Polska, II Rzeczpospolita) — польское государство, восстановленное в 1918 году и просуществовавшее до немецкой оккупации в 1939 году. Название подчёркивает историческую связь с Речью Посполитой (1569—1795), ликвидированной в результате её разделов между Российской империей, Прусским королевством и Габсбургской монархией в конце XVIII века.

Государственным языком Польской Республики был польский, а валютой — изначально польская марка, а с 1924 года — злотый.

Формальным началом истории II Речи Посполитой считается 11 ноября 1918 года, когда польские отряды разоружили немецкий гарнизон в Варшаве, и вернувшийся из немецкого плена революционный лидер Юзеф Пилсудский принял военную власть из рук Регентского совета Королевства Польского. Три дня спустя (14 ноября 1918 года) Пилсудский принял на себя также гражданскую власть, а сам Регентский совет и Временное народное правительство Польской Республики решили наделить Пилсудского полномочиями временного правителя (польск. Naczelnik Państwa). 20 февраля 1919 года Законодательный сейм назначил Пилсудского «Начальником государства и Верховным вождём»[4]. 11 ноября 1918 года ежегодно празднуется как день независимости Польши.

Версальский мирный договор в 1919 году передал Польше большую часть германской провинции Позен, а также часть в Померании, что дало стране выход к Балтийскому морю; Данциг (Гданьск) получил статус «вольного города».

В Силезии в 1919—1921 годах произошли три восстания поляков против германских властей. В 1922 году после референдума, проведённого в Верхней Силезии, на котором часть жителей (поляки) высказались за вхождение в состав Польши, а часть (немцы) предпочли жить в Германии, Лига Наций сочла разумным разделить этот регион на части, в соответствии с предпочтениями жителей. Восточная часть образовала автономное в составе Польши Силезское воеводство (польск. Autonomiczne Województwo Śląskie).

Польско-украинская война закончилась полным разгромом Западно-Украинской народной республики. В 1919 году началась советско-польская война, которая шла с переменным успехом. Вначале поляки захватили Минск и Киев и продвинулись вглубь Украины и Белоруссии. Затем советские войска перешли в контрнаступление и дошли до Вислы, но им не удалось взять хорошо укреплённые Львов и Варшаву. На рубежах реки Висла Красная Армия потерпела поражение. Всего за войну в польский плен попали до 200 тысяч красноармейцев, из которых, по различным оценкам, намеренно уничтожены, погибли от голода, издевательств охраны и болезней до 80 тысяч[5][6][7][8]. Война фактически была проиграна Советской Россией, и по Рижскому мирному договору 1921 года, западная часть украинских и белорусских земель отошла к Польше.

Объяснение:

Answer 2

В 16-й і першій половині 17 століття Польща переживала складний економічний та політичний період, який включав в себе як певні досягнення, так і внутрішні та зовнішні проблеми. Основні особливості цього періоду включають таке:

1. Шляхетська демократія: Польсько-литовська Річ Посполита (Polish-Lithuanian Commonwealth) була країною зі складною системою політичної влади, в якій великий акцент робився на рівність шляхти (дворянства). Це означало, що кожен шляхтич мав право участі в рішеннях, що стосувалися країни, але це також призводило до політичної нестабільності та нерішучості.

2. Економічна система: Польща була сільськогосподарською країною, і сільське господарство було основним галуззю економіки. Виробництво сільськогосподарських продуктів, таких як зерно, було важливим для економіки країни.

3. Релігійна різноманітність: В цей період Польща була відома своєю релігійною толерантністю, і різні релігійні спільноти (католики, православні, єзуїти тощо) співіснували в країні. Це сприяло культурному та релігійному обміну.

4. Зовнішні конфлікти: Польща була залучена до численних конфліктів, зокрема війни з Османською імперією та Російським царством, що впливало на її політичну та територіальну стабільність.

5. Занепад Речі Посполитої: У другій половині 17 століття Річ Посполита почала втрачати свою позицію через слабість влади та внутрішні конфлікти. Це призвело до поділу країни між сусідніми державами в наступному столітті.

Це лише загальні ознаки економічного та політичного розвитку Польщі в 16-й і першій половині 17 століття. У цьому періоді відбувалося багато подій і процесів, що варто розглянути детальніше для більш повного розуміння історії цієї країни.