Question

Якою була спрямованість зовнішньої політики СРСР у 50-х роках?​

Answer 1

Ответ:

У другій половині 50-х років імперіалістичні держави посилили свою агресивну діяльність.

У 1956 р в зв’язку з заявою Єгипту про націоналізацію Суецького каналу Англія, Франція і Ізраїль зробили збройну агресію проти Єгипту, щоб знову нав’язати йому колоніальний режим. Радянський Союз виступив з підтримкою справедливої боротьби єгипетського народу. Він зажадав від Англії і Франції припинення агресії проти Єгипту і виведення військ з його території. Тверда позиція Радянського уряду на захист краю Республіки та його готовність взяти активну участь у відновленні миру зіграли вирішальну роль у припиненні воєнних дій. У тому ж таки 1956 був піднятий чужої землі в Угорщині. Проти Угорської Народної Республіки виступили представники повалених класів поміщиків і капіталістів. Їх підтримала міжнародна реакція. СРСР і інші соціалістичні країни на прохання революційного робітничо-селянського уряду допомогли угорському народу придушити чужої землі.

Зриву планів імперіалістів сприяла Декларація уряду СРСР від 30 жовтня 1956 року про основи розвитку та зміцнення дружби і співпраці між Радянським Союзом та іншими соціалістичними країнами. У ній були сформульовані основні принципи відносин між СРСР і соціалістичними державами: рівність, суверенітет, взаємодопомога, невтручання у внутрішні справи один одного.

Втілюючи в життя політику мирного співіснування, в 1958 р СРСР запропонував укласти пакт про ненапад між країнами Варшавського Договору і державами Північноатлантичного союзу. Одночасно пропонувалося припинити на 2-3 роки ядерні випробування і скоротити збройні сили. Імперіалістичні держави не підтримали пропозиції Радянського уряду.

У 1958 Верховна Рада СРСР ухвалила припинити випробування атомної і водневої зброї. Цими актами було ще раз продемонстровано миролюбність зовнішньої політики Радянського Союзу.

Answer 2

У 1950-х роках СРСР ведуча зовнішню політику в основному спрямовувала на збереження та поширення впливу комуністичної ідеології та соціалістичної системи в світі, а також на забезпечення безпеки інтересів держави. Основні риси зовнішньої політики СРСР у цей період включають:

1. Холодна війна: У 1950-х роках світ був розділений на блоки під керівництвом США і СРСР, що призвело до Холодної війни. СРСР ставився антагоністично до Заходу, і відбувалися численні конфлікти та змагання між двома блоками.

2. Поширення впливу: СРСР активно підтримував комуністичні рухи та уряди в інших країнах, сприяючи розповсюдженню комунізму та соціалізму. Ця політика була відома як "експорт революції."

3. Гонка озброєнь: СРСР брала участь у гонці озброєнь і розвитку ядерної зброї, що призвело до створення великої ядерної арсеналу та ідеології "запугування" (mutually assured destruction), коли обидві сторони мали здатність нанести нищівний удар одна одній.

4. Співпраця з соціалістичними країнами: СРСР підтримувала соціалістичні країни, такі як Китай, Куба та В'єтнам, у їх боротьбі за соціалістичну революцію.

5. Період "відлиги": У другій половині 1950-х років відбулася певна пом'якшення ідеологічного тиску і конфронтації між СРСР і Заходом, цей період був відомий як "відлига." Однак відносини внові обострилися в наступні десятиліття.

Загалом, зовнішньополітична спрямованість СРСР у 1950-х роках була визначена боротьбою за вплив у світі та змаганням ідеологічних систем у контексті Холодної війни.