Question

Розвиток музики в другій половині 18ст.???​

Answer 1

Ответ:

другої половини XVIII ст.

В історії української художньої культури другу половину XVIII ст. називають «золотим віком української музики». У цей період класичних вершин досягає духовна хорова творчість. Водночас було здійснено важливий прорив у галузі світських музичних жанрів - опери, симфонії, концерту, сонати, пісні-романсу

Кульмінаційний момент бурхливого розвитку української культури готувався поступово упродовж попередніх століть завдяки формуванню основного класичного фонду українського фольклору в усьому розмаїтті йога жанрів, розвитку музичного виконавства та освіти, що зумовило зростання професіоналізму в різних галузях музичної культури. Вокально-хорова та інструментальна музика були невід'ємними складовими тогочасної театральної культури - шкільної драми і вертепу. У театрі, професійній музиці яскраво виявився стиль бароко, а наприкінці XVIII ст. - класицизм.

Народна творчість

Епічні пісні, які український народ складав упродовж тривалої боротьби за національне й соціальне визволення, за козацько-гетьманської доби досягли вершин свого розвитку. В думах та історичних піснях народ опоетизував героїчні сторінки вітчизняної історії, образи реальних історичних осіб - гетьманів, козацьких ватажків, народних месників. Серед них такі виняткові особистості, як Дмитро Байда-Вишневецький, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Самійло Кішка, Петро Сагайдачний, Іван Богун, Данило Нечай, Максим Кривоніс, Іван Гонта, Нестор Морозенко, Олекса Довбуш, Іван Сірко, Пилип Орлик, Семен Палій, Устим Кармалюк.

Найпоширенішим жанром української музичної епіки були історичні пісні. їх тематика охоплює дві основні сфери: боротьбу козацтва проти чужоземних поневолювачів у часи татаро-турецького лихоліття і гайдамацькі й опришківські антикріпосницькі повстання. На відміну від дум, музиці історичних пісень притаманні маршовість, чіткість куплетно-варіаційної форми, виконання хором без супроводу (переважно чоловіками). З-поміж кращих зразків історичних пісень особливої популярності набула «Ой на горі та женці жнуть», в якій оспівуються реальні історичні герої Петро , Дорошенко та Петро Сагайдачний. Авторство пісні «Засвіт встали козаченьки», ймовірно, належить Марусі Чурай - напівлегендарній співачці-полтавчанці, чиї твори здобули всенародну любов завдяки глибині почуттів, щирості, чарівності мелодій.

В іншому епічному пісенному жанрі - баладі - поєдналися особливості західноєвропейської фольклорної традиції й типові національні риси. Зазвичай історико-героїчні і соціально-побутові балади мають драматичні мелодії, що підсилюють винятковість тем і сюжетів - найчастіше романтичних, а інколи й фантастичних. Наприклад, в одній з улюблених у карпатському краї народній пісні-баладі «Довбуш» оспівано образ славетного ватажка опришківського руху на Гуцульгцині:

Гей попід гай зелененький

Ходить Довбуш молоденький.

Та й на ніжку налягає,

Топірцем ся підпирає.

Соціально-побутові пісні - козацькі, кріпацькі, чумацькі, бурлацькі, наймитські тощо - відображували професійну спрямованість діяльності українців. У піснях цієї групи переважає тематика соціальної нерівності, несправедливості, тяжкої людської долі. Здебільшого вони розповідають про життєві поневіряння пригноблених представників трудового люду - бурлаків і чумаків, поміщицьких наймитів. Козацькі пісні глибоко ліричні й водночас драматичні. У кріпацьких превалюють сюжети тяжкої долі, лунають гостровикривальні мотиви.

Чумацькі й бурлацькі пісні пронизані тугою за родиною, яку довелося покинути, або, навпаки, - сповнені оптимістичного настрою і чекання майбутньої зустрічі з рідною домівкою (як, наприклад, пісня «Над річкою бережком»).

У часи козацтва український народ створив культ дружби і побратимства. Про народну шану до них свідчить, зокрема, такий уривок з бурлацької пісні «Забіліли сніги»:

Ніхто не заплаче по білому тілу,

по бурлацькому:

Ні отець, ні мати, ні брат,

ні сестриця, ні жона його.

Тільки заплаче по білому тілу

товариш його.

Залежно від тематики пісень і мелодії їх ліричні або драматичні. їм притаманні експресивні, інколи декламаційні інтонації, мінорний лад, повільний темп. Відомий зразок скорботної козацької пісні про загибель героя -«Козака несуть». Родинно-побутові пісні є віддзеркаленням морально-етичних ідеалів українського народу. В них усебічно відображено родинні взаємини, підневільне становище жінки, тяжку сирітську долю, лунають мотиви співчуття до кохання, на шляху якого постали різні перепони (передусім соціальна нерівність). Народнопісенна лірика - це історія людських сердець, людської душі - чистої і красивої.

Answer 2

Друга половина 18 століття була важливим періодом у розвитку музики, особливо в Європі. Цей період часто називають класичною епохою. Ось деякі ключові аспекти розвитку музики в цей період:

1. Класична музика: Класична музика стала основоположником і розширила свої музичні форми, включаючи симфонію, концерт, стрічковий квартет і симфонічний оркестр. Композитори як Йозеф Гайдн, Вольфганг Амадей Моцарт та Людвіг ван Бетховен значно вплинули на цей період.

2. Розвиток музичних форм і стилів: Розвиток нових форм, таких як симфонія, концерт, опера та камерна музика, сприяв розширенню творчих можливостей композиторів.

3. Камерна музика та стрічкові квартети: Камерна музика набула популярності, особливо стрічкові квартети, які стали популярними формами виразу.

4. Розвиток опери: Опера стала важливим музичним жанром, і талановиті композитори створювали оперні твори, зокрема Вольфганг Амадей Моцарт.

5. Розширення публіки та концертної діяльності: Зростання популярності музики призвело до збільшення кількості концертних виступів і залучення більш широкої аудиторії.

6. Розвиток інструментів та технічних можливостей: В цей період був розвиток і удосконалення музичних інструментів, що дало змогу композиторам експериментувати з новими звуками та техніками.

7. Експерименти з гармонією та тонуванням: Композитори в цей період експериментували з гармонічними структурами та розширювали можливості тонування.

Цей період в історії музики є важливим, оскільки він вніс значний вклад у формування класичного музичного канону, який вплинув на подальший розвиток музичного мистецтва.