Question

За додатковою літературою підготовте повідомлення про розгортання національно-визвольного руху на Українських землях у складі Австрійської і Російської імперій у 1815 - 1847 рр. СРОЧНО!​

Answer 1

Ответ:

Національно-визвольний рух в західних землях. Реферат

Дії австрійського уряду, спрямовані на посилення експлуатації селян, підвищення інтенсифікації їхньої праці у комбінації з нестримною сваволею поміщиків зумовлювали зростання соціального напруження в суспільстві та відповідну реакцію селянських мас

Ця реакція, як і в українських землях, підвладних Російській імперії, мала досить широку амплітуду: від пасивного спротиву (скарги, втечі тощо) до активної протидії (вбивства поміщиків, відкритий збройний опір, організація масових антифеодальних виступів тощо).

Продовжуючи славні традиції 1810-1825 p. розгорнувся активний опришківський рух. Його лідерами у Східній Галичині були Ю. Оженюк, Д. Якимчук, П. Мельничук, а на Закарпатті - С. Товта, І. Кокоша та ін.

Розгортанню селянського руху, як і в Росії, значною мірою сприяли чутки (про скорочення панщини; створення на окремих територіях вільних слобод, жителі яких на 10 років позбавлялися панщини та податків тощо), які разом з посиленням експлуатації стали каталізаторами масових селянських виступів на Чортківщині (1809 p.), Комарнівщині (1819-1822 p.) та інших районах Східної Галичини.

У Північній Буковині найбільшим був виступ під проводом Л. Кобилиці (1812-1851 p.), який 1843-1844 p. очолив селян 22 громад. Повстанці категорично відмовилися від панщини, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимогу вільного користування лісами та пасовиськами, ратували за відкриття українських шкіл. Лише за допомогою військ австрійському Урядові вдалося придушити цей виступ.

У Закарпатті активність селянського руху особливо зросла у зв'язку з повстанням у Східній Словаччині. Стихійні "холерні бунти" прокотилися краєм 1831 p. Масові заворушення охопили селян Ужанської та Березької жуп. Всього протягом першої половини XIX ст. відбулося 15 виступів, більшість з яких припинилася лише після втручання каральних загонів.

Реформи Марії-Терези та Иосифа II сприяли пробудженню національного життя в західноукраїнських землях. Специфіка національного відродження у цьому регіоні полягала в тому, що основними носіями української національної ідеї було духовенство. У 1816 p. з ініціативи священика І. Могильницького у Перемишлі виникла перша в Галичині культурно-освітня організація - "Товариство священиків", навколо якого гуртувалося патріотично настроєне греко-католицьке духовенство. Товариство стало активним оборонцем прав української мови, поборником українізації шкільництва.

Члени товариства енергійно сприяли прийняттю цісарем рішення 1818 р. про допущення у початкову школу української мови. З-під пера його учасників вийшли перші граматики української мови - І. Могильницького (1822 р.), И. Лозинського (1833 p.), Й. Левицького (1834 p.). Крім того, І. Могильницький написав науковий трактат польською мовою "Розвідка про руську мову" (1829 р.), у якому обстоював ідею самобутності української мови, вказував на її відмінність від польської та російської, обґрунтовував її рівноправне місце серед інших слов'янських мов.

Answer 2

National Liberation Movement in Ukrainian Lands within the Austrian and Russian Empires (1815-1847)

The national liberation movement in Ukrainian lands within the Austrian and Russian Empires from 1815 to 1847 was a period marked by various efforts to assert Ukrainian national identity and achieve greater autonomy or independence. During this time, Ukrainians faced political, cultural, and social challenges as they sought to preserve their language, traditions, and aspirations for self-determination.

Ukrainian Lands within the Austrian Empire

In the Austrian Empire, which included Galicia and Bukovina, the Ukrainian national movement was influenced by the ideas of the Enlightenment and the French Revolution. Ukrainian intellectuals and activists sought to promote the Ukrainian language, culture, and history, as well as advocate for political rights and representation.

One of the key figures in the Ukrainian national movement during this period was Ivan Vyhovsky, a Ukrainian politician and writer. He played a significant role in promoting Ukrainian culture and education, and advocated for the recognition of the Ukrainian language in schools and government institutions.

Another important figure was Mykhailo Maksymovych, a Ukrainian historian and ethnographer. He conducted extensive research on Ukrainian history and folklore, contributing to the preservation and promotion of Ukrainian cultural heritage.

The Ukrainian national movement in the Austrian Empire also saw the emergence of various literary and cultural organizations, such as the Shevchenko Scientific Society and the Prosvita Society. These organizations aimed to foster Ukrainian national consciousness and promote education and cultural activities among Ukrainians.

Ukrainian Lands within the Russian Empire

In the Russian Empire, which included most of present-day Ukraine, the national liberation movement was characterized by a struggle for political and cultural rights, as well as resistance against Russification policies.

One of the key events during this period was the Decembrist uprising of 1825, in which some Ukrainian officers participated. The uprising, although unsuccessful, reflected the aspirations of many Ukrainians for political change and greater autonomy.

The Ukrainian national movement in the Russian Empire also saw the emergence of prominent cultural and political figures. Taras Shevchenko, a renowned Ukrainian poet and artist, became a symbol of Ukrainian national identity and resistance against oppression. His works, such as the collection of poems "Kobzar," highlighted the struggles and aspirations of the Ukrainian people.

The period from 1815 to 1847 also witnessed the publication of various Ukrainian-language newspapers and journals, which played a crucial role in disseminating Ukrainian culture, literature, and political ideas.

Conclusion

The national liberation movement in Ukrainian lands within the Austrian and Russian Empires from 1815 to 1847 was a period marked by efforts to assert Ukrainian national identity, promote cultural heritage, and advocate for political rights. Ukrainian intellectuals, writers, and activists played a significant role in preserving and promoting Ukrainian language, culture, and history. Despite facing political and cultural challenges, the national liberation movement laid the foundation for future developments in the Ukrainian struggle for independence and self-determination.

[[1]]