Question

6. Опишіть основний зміст кодексу Наполеона.​

Answer 1

Ответ:

30 вантоза XII року Республіки указом першого консула Франції Наполеона Бонапарта введено в дію кодекс цивільного права, який став фундаментом романської цивільно-правової традиції. Попри численні зміни політичного устрою більшість статей «Цивільного кодексу французів» жодного разу не переглядались, а він сам лише доповнювався й діє до сьогодні.На обкладинці: Антуан Жан Гро «Бонапарт — Перший консул», 1804 рік23562Читати 3 хв.Читати пізнішеДо обраногоreply

Корсіканець за походженням, Наполеон, один з найвизначніших військових стратегів в історії, зробив стрімку кар'єру у Французькій революційній армії в 1790-і роки. У 1799 році, коли Франція перебувала в стані війни практично з усією Європою, Наполеон повернувся до Парижу після Єгипетського походу, позбавив влади уряд і фактично врятував Францію від катастрофи.

Як Перший консул, Бонапарт зумів залагодити конфлікт з католицькою церквою, розправитися з якобинцями, що поклало край революційній анарахії і розпочати проведення державно-адміністративних і правових реформ. Усвідомлюючи, що розробка єдиного для всієї країни зведення законів, зрозумілого кожному французу, це одне із вирішальних завдань нової влади, 19 брюмера VIII року (10 листопада 1799 року) Наполеон віддав розпорядження про складання Цивільного кодексу, робота над яким почалась 12 серпня 1800 року.

З цією метою була створена Кодифіційна комісія зі спеціалістів з високою юридичною кваліфікацією на чолі із президентом касаційного суду Франсуа Дені Тронше, до якої увійшли не лише республіканці, але й роялісти. Через чотири місяці комісія Тронше доповіла Наполеону про завершення підготовки проекту Кодексу, який був опублікований 21 січня 1801 року і включав 2281 статтю у чотирьох книгах — «Про право і закони», «Про осіб», «Про майно і різні видозміни власності» та «Про різні способи набуття права власності», при написанні яких використовувалось звичаєве право Парижа, римське право, революційні закони, королівські ордонанси і досвід судової практики інших європейських країн.

Франсуа Дені ТроншеФрансуа Дені Тронше

Для отримання відгуків про про проект Кодексу консулат надіслав його до Касаційного суду і до всіх 29 апеляційних судів з проханням за три місяці надіслати зауваження і пропозиції міністру юстиції. 17 липня 1801 року на пленарному засіданні Державної ради розпочалось обговорення Кодексу і поправок до нього, після чого почалось його поетапне прийняття. Через складну систему голосування за законодавчі акти, ця процедура затягнулась, що спонукало Наполеона 18 березня 1802 року реформувати законодавчі органи так, щоб в них не залишилось представників опозиції і, починаючи з 9 вересня, було прийнято 36 окремих законів для впровадження Кодексу, після чого 6 березня 1804 року Наполеон доручив провести ситематизацію та нумерацію його статей.

13 березня 1804 року «Цивільний кодекс французів», який об'єднував 36 прийнятих законів, був прийнятий Трибунатом (один із чотирьох спеціальних органів Французької Республіки, що за конституцією 1799 року призначався виключно для прийняття або відхилення законів без права внесення поправок), після чого 21 березня 1804 року був затверджений Законодавчим корпусом (орган з 300 депутатів, що мав право вето) і того ж дня введений в дію указом першого консула Наполеона Бонапарта.

«Кодекс Наполеона» відкинув існуючі відмінності і привілеї громадян різних станів, закріпив секуляризацію сімейних відносин, рівність всіх учасників цивільного процесу, недоторканність приватної власності та свободу укладення цивільно-правових договорів. Стрункість викладу, кодифікація правових понять, чіткість формулювань і визначень поряд із прогресивними правовими нормами стали причинами ротйняття «Кодексу» прямо або опосередковано в юридичні системи десятків країн світу, і не лише тих, що увійшли до складу Першої імперії чи стали її сателітами.

Більша частина із 2281 статей «Цивільного кодексу французів» за 200 років жодного разу не переглядалась, а для його відповідності вимогам часу було ухвалено понад чотириста законів, які привели до збільшення кількості статей до 2534 станом на 2016 рік, які зараз діють у Франції та її заморських територіях.

Объяснение: почитай вибери что то нужное из текста

Answer 2

Кодекс Наполеона, также известный как Наполеоновский кодекс или Кодекс Цивильный, был национальным кодексом Франции, введенным в 1804 году и действовавшим до настоящего времени. Он был разработан комиссией судебных экспертов, с участием Наполеона Бонапарта, и стал первым кодифицированным гражданским законом в Европе.

Основным содержанием Кодекса Наполеона было установление новой системы гражданского права, которая заменила феодальную систему, которая существовала до революции. Кодекс был стандартизированным набором законов, который регулировал различные аспекты жизни граждан, включая семейное право, собственность, контракты, наследование и гражданскую ответственность.

Семейное право в Кодексе Наполеона устанавливало равенство между мужчинами и женщинами в браке, отменило традиционные феодальные привилегии мужчин и расширило права женщин в сфере наследования и владения собственностью. Это был один из самых радикальных моментов Кодекса, который повлиял на позицию женщин в обществе и многие страны впоследствии приняли подобные изменения.

Кодекс Наполеона также устанавливал принцип равенства перед законом и защиту личных свобод и прав. Он запрещал произвол и произвольные аресты, ограничивал судебные процессы и гарантировал право на защиту в суде. Кодекс также регулировал контракты и коммерческие операции, устанавливая требования и правила для заключения сделок и защиты интересов сторон.

Кодекс Наполеона оказал огромное влияние на правовые системы многих стран, в том числе Франции, Бельгии, Италии, Германии и других. Несмотря на некоторые изменения и дополнения, внесенные при последующих реформах, он все еще остается основой гражданского права во многих из этих стран.