Question

Чим ви можете пояснити вороже ставлення радянської влади до заможних селян

Answer 1

Відповідь:

30 січня 1930 року вийшла постанова Політбюро ЦК ВКП(б) СРСР «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств…». Цей документ запустив на повну процес репресій проти селян, який більшовики назвали «розкуркуленням». Термін «розкуркулення» займав важливе місце у радянській ідеологічній системі: слово «куркуль» використовувалося як лайливе, у переліку книг для обов’язкового читання школярів були казки і повісті про жорстоких «глитаїв», які «експлуатували бідняків», а за деякими із них, як от історія про піонера Павлика Морозова, «який виступив проти куркульства в особі свого батька і героїчно загинув», ставили спектаклі і знімали художні фільми.  За цією пропагандистською «завісою» радянська влада надійно сховала правду про свою війну із селянством – дрібними приватними сільгоспвиробниками, які не піддалися на маніпулятивні гасла більшовиків.

Селяни не могли зрозуміти, про яку «свободу» говорять комуністи, якщо їх фактично примушують віддати землю, худобу, реманент у так звану «колективну власність», а також і вирощене ними зерно.

Комуністичні пропагандисти і агітатори виявилися безсилими в тому, щоб зламати раціоналізм хліборобів і «заманити» їх до колгоспів.

Сталінська колективізація на селі передбачала не тільки об'єднання селян у колгоспи, а й ліквідацію цілого класу хазяйновитих заможних господарів, яких комуністи називали куркулями. Сталін особисто проголосив політику «ліквідації куркульства як класу».

Мета боротьби радянської держави з куркулями:

1. передача державі (тобто колгоспам, комунам, артілям) найрентабельніших селянських господарств разом із землею й реманентом;

2. вилучення значних запасів сільськогосподарської продукції, які зберігалися в куркульських господарствах;

3. ліквідація найзаможнішого прошарку селян, який комуністи вважали найбільшою загрозою для пролетарської диктатури.

Форма боротьби з заможним селянством - так зване «розкуркулення», тобто економічне пограбування селян, порушення їхніх політичних і соціально-економічних прав, репресії.  Розкуркулення відбувалося в умовах, коли не було чіткого визначення, хто є куркулем: чи це той, хто використовує найману працю, чи просто заможний селянин.

Тобто, вони ставилися вороже до радянської влади через створення колгоспів (яким селяни протистояли) і через політику розкуркулення, яка була частиною сталінської колективізації на селі.

Пояснення:

Якщо цього не достатньо чи вам не підходить ця інформація, можете прочитати більше про це в інтернет ресурсах "політика розкуркулення", "репресії радянської влади щодо заможного селянства" і т.д.

Answer 2

Вороже ставлення радянської влади до заможних селян у СРСР в 1920-1930-х роках можна пояснити кількома ключовими аспектами:

1. Ідеологічні підстави: - Комуністична ідеологія: Східноєвропейський комунізм вважав власність та багатство за соціально несправедливі, і прагнув до їхнього розподілу між всім населенням. Заможні селяни, часто володіючи великими земельними наділами, ставали об'єктом антикапіталістичної політики радянської влади.

2. Створення колгоспів: - Колективізація сільського господарства: У 1928 році радянська влада розпочала активний процес колективізації, спрямований на об'єднання землі та обробних площ у великі колгоспи. Заможні селяни (кулаці) в цьому процесі втрачали свою власність та незалежність.

3. Класова боротьба: - Визначення "ворожих елементів": Заможні селяни були визнані "кулацькими елементами", які протистояли інтересам робітничого класу та інших соціальних верств. Це стало підставою для їхнього переслідування та репресій.

4. Економічні труднощі: - Потреба у фінансах для індустріалізації: Радянська влада шукала ресурси для швидкої індустріалізації країни. Конфіскація майна заможних селян слугувала джерелом додаткових коштів та ресурсів.

5. Спроби перетворення селянства: - Ідея нового селянства: Влада ставила за мету перетворити селянство у новий соціалістичний клас. Заможні селяни як представники старого устрою визнавалися як перешкода на шляху до цієї трансформації.

Ці фактори призвели до масових репресій, конфіскації власності, та інших форм переслідувань проти заможних селян, що призвело до голодоморів, суворих кримінальних покарань та соціально-економічного руйнування в сільському господарстві СРСР.